На вихідних у Театрі «І люди, і ляльки» відбулася вистава «Ось та Ась» за однойменною думою-казкою Степана Васильченка.
19:00. У невеличкому залі на Фредра, 6 вимикається світло. Починається незвичайна вистава. Незвичайна – бо у ній діють і люди, і ляльки. І сюжет дуже злободенний, геть недитяча тема. Головні герої – козак Ось та москаль Ась. Та їхня «дружба», яка дуже нагадує про багатовікове поневолення «братським народом». Козак Ось та москаль Ась втілюють дві протиборчі сторони, два полюси, які ніколи не зійдуться разом, дві країни, історія та менталітет яких завжди йшли паралельно, проте було і є багато охочих, щоб вони перетнулися і навіть переплелися. Ці дві держави – Україна та Росія. Козак Ось наділений хрестоматійно-українськими рисами: надмірна довіривість та щирість, беззаперечна покора, богобоязкість. Москаль Ась – нахабний, брехливий, самовпевнений, неосвічений.
Про історію втілення на сцені
Головна художниця Театру «І люди, і ляльки» Ельвіра Босович розповідає: «Ми задумали цю виставу ще на початку 2014 року, а втілили її лише наприкінці 2016 року. У жовтні 2013 року пішли із Театру «І люди. і ляльки», а у листопаді розпочався Майдан. Надія Крат, Людмила Зборовська і я вирішили об’єднатися у свою театральну групу. Надя Крат знайшла казку про Ося та Ася. Цей текст дуже добре лягав на ті події, які відбувалися у країні. Але робота просувалася повільно. Найперше потрібно було написати п’єсу за мотивами казки. Її написала також Надя. Потім – зробити матеріальну частину, тобто ляльок. Ця робота – за мною. Грошей не було, справа просувалася дуже повільно. Згодом знайшла спонсорів, з’явились кошти на виготовлення ляльок, декорацій, костюму, реквізиту, можливість запросити на консультацію хореографа та оплатити роботу за музичне оформлення вистави. Коли уже доробляла ляльок, обставини склалися так, що повернулася до театру. Оскільки вистава була майже готова, запропонувала прийняти виставу до репертуару театру».
Вистава для дорослих, показана ляльками
Під час вистави у залі є і дорослі, і малеча. Проте багато крісел залишилося порожніми. Ельвіра Босович пояснює це тим, що «глядач не дуже навчений ходити в Театр ляльок на дорослі вистави. Раніше був чіткий поділ: лялькові театри – для дітей, ТЮГи – для юнацтва, драматичні – для дорослих. Зараз театри намагаються ламати цей стереотип У театру «І люди, і ляльки» є вечірня сцена, і одна з вечірніх вистав там – «Ось та Ась». У ній «дорослий» сюжет показують за допомогою ляльок, дорослу драматургію грають ляльками».
Про сприйняття аудиторією
«Не всі сприймають цю виставу, не на кожній сцені її приймуть. Інколи легше проігнорувати, ніж визнати себе зрадником. У цій роботі основний посил не до росіян, а до тих українців, які зрадили свою мову, дали себе зламати, зрадили своїй цілісності, своєму народові, своїй історії, – продовжує Ельвіра Босович. – Коли цей матеріал дивились представники країн, що належать до категорії «Сусіди Ася», то більшіть ідентифікували себе як Ося. У Литві ми були з цією виставою, але там глядачі сказали, що, на щастя для них це в минулому. От в Білорусію навряд чи зараз покличуть, рівень русифікації зараз там катастрофічний – і мовний, і культурологічний. Багатьом так зручно і ставити собі такі питання не хочеться, а в окремих випадках і небезпечно. Фактично, замість козака Ося можна підставити представника будь-якого народу».
Про історичний контекст твору
Прототипами москаля Ася є і Катерина ІІ, і Сталін – правителі Росії, які у різний час поводили себе по-різному стосовно України, але завжди переслідували одну мету. Вони прагли зробити державу підлеглою, знищити її уявлення про себе як про незалежну та соборну країну, перетворити на колонію, провінцію «великої та могутньої Росії». І багато років їм це вдавалося.
Авторка: Ірина Ладика,