Життя — це смуга перешкод, це градієнт між чорним і білим, постійні випробування, боротьба. На цьому шляху важливо не помилятися, одразу зрозуміти, що твоє, але ми люди. Ми — не ідеальні, тому життя дає нам ще один шанс, одну можливість, коли усвідомлюємо, що рухаємося не туди… Про все це нам розповість історія батька та сина у кінострічці “Небраска” (2013).
Сценарій фільму лежав у руках Александра Пейна ще з 2002 року. Він, однозначно, хотів над ним працювати, але це вдалося лише у 2012 (так би мовити, сценарій, як хороше вино, чекав свого часу). Ото ж, розпочалася робота: 35 днів зйомок на чорно-білу плівку, — і ось, у березні 2013 прем’єра трагікомедії “Небраска”. Головну роль, 74-річного старого на порозі хвороби Альцгеймера, отримав Брюс Дерн. Поставлене завдання він виконав чудово.
Упродовж стрічки цей дідок викликає то замилування, то співчуття, то сміх, то якийсь смуток. В той самий момент, коли дивишся на нього, розумієш, що твої батьки ще в прекрасній формі, але вже не такі молоді, і як не крути, а час рухається лише вперед. Вуді Грант, так звати нашого героя, твердо переконаний у тому, що виграв мільйон, і попри все він хоче його забрати, навіть якщо для цього потрібно вирушити в Лінкольн, сусідній штат — Небраска. Кілька раз Вуді втікає, але молодший син, змилувавшись над старим, вирішує його туди відвезти під обурливі крики матері та старшого брата.
Своєрідним чином Грант-молодший використовує порив свого батька, як можливість утекти від своїх життєвих негараздів і гнітючої рутини. Він боїться щось міняти і водночас не може далі так жити, тому виходом для себе обирає втечу. Вуді Грант — це велика мала дитина, у нього немає дорослої лицемірності та потайливості. Він відверто дільться з усіма про свій виграш, і люди навколо Грантів раптом змінюються…
Суспільство, на жаль, наділене негативною рисою — жагою наживи. І в голосах оточуючих з’являються лицемірні нотки, вони згадують давно забуті борги й позики. Втім син намагався розрядити ситуацію, але донести до натовпу те, що все це фарс і підступні фокуси дядечка Альцгеймера, не вдтриває. Коли ж, здається, усі прийшли до тями, й історія з цим міліоном вирішилася, приходить нове випробування: погіршується стан старого, — який, до речі, за будь-яких обставин хоче в Лінкольн, навіть якщо це все маркетинговий хід та простий обман. Подорож батька й сина триває… Вона відкриває любов, те почуття, яке вони чомусь старанно ховали один від одного. Це те, що вони віднайшли, втікаючи. Даний фільм для перегляду в сімейному колі, для того, щоб вкотре мати стимул сказати “Люблю” своїм рідним.
Автор: Ніна Наталюк