ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Великі протистояння між державами завжди потребували великих людських ресурсів. Проте як залучити їх, коли власний народ не зацікавлений у «великій війні за велику справу»? Правильна відповідь є досить простою, проте надзвичайно дієвою. Вона, навіть, складається з одного чіткого слова, зрозумілого кожному – це пропаганда.
Яка мета пропаганди?
Тож як працює пропаганда? В першу чергу, вона впливає на маси людей, повторюючи одну і ту саму думку, ідею, теорію, релігію через засоби масової інформації. Вона в свою чергу впливає на суспільну думку людей, що призводить до певних соціальних,економічних чи політичних наслідків. Це безвідмовна зброя у багатьох політичних іграх. Проте… Яка все ж таки роль мистецтва у ньому? А вона насправді колосальна…
Давайте розглянемо декілька прикладів цього явища у мистецтві. А почнемо з найочевиднішого – образотворчого.
Мабуть, усі пам’ятають зображення радянського солдата, який вказівним пальцем вказує на тебе,неначе ти остання надія радянської імперії
Першими прикладами пропаганди в образотворчому мистецтві є плакати. Найбільший розквіт саме пропагандиських плакатів припав на Другу світову війну. Мабуть,усі пам’ятають радянського солдата,який вказівним пальцем вказує на тебе,неначе ти остання надія радянської імперії.
Це дало неймовірний ефект. Сотні тисяч людей були готові стати «м’ясом» для радянської армії. І всі вони лягли заради продовження брехні імперії зла. Але що найцікавіше, так це схожість з німецькими постерами того часу. Адже усі вони об’єднані одною спільною тематикою – війною.
Хоч як це не дивно, але після появи пісні у світ, ІРА припинила свою діяльність та оголосила про своє розформування
Також пропаганда є і в музиці. На відміну від плакатів,вона є менш очевидною,проте не менш дієвою. Досить цікавий був випадок, пов’язаний з піснею-протестом гурту The Cranberries з досить цікавою назвою Zombie. Пісня була написана 1993 року в пам’ять про двох загиблих хлопчиків в Англії внаслідок терористичного акту Ірландської республіканської армії. Пісня протестувала проти жорстокості та війн, певною мірою «висміювала» бажання людей воювати (« у тебе в голові вони все ще воюють з своїми танками та бомбами, бомбами та пістолетами») показуючи їх неначе живих мерців. Як би це не було дивно, але після появи пісні у світ, ІРА припинила свою діяльність та оголосила про своє розформування. Збіг? Можливо… Чи це все таки результат однієї пісні?
І ось настав час до найцікавішого прояву пропаганди в мистецтві – кіно.
Поєднання руху та музики,театру та ораторства, емоцій та переживань роблять з цього виду мистецтва найефективніший засіб пропаганди, адже тоді найлегше повірити пропагандисту. Ти бачиш біль та переживання героїв фільму,їхній вибір та вчинки. Ти починаєш мислити так, як вигідно державі чи партії.
Це зрозуміла і верхівка Третього рейху. Вони використали на повну усі кінематографічні ресурси для пропаганди німецького життя, ідеології нацизму та антисемітизму в країні. І це принесло свої плоди. Німці, одурманенні фюрером, готові були іти на все заради величі своєї країни та ідеології.
Тож, чи так шкідлива пропаганда в мистецтві? Я гадаю,що ні,адже все залежить від людини,яка цю пропаганду створює. Вона може як зупинити війну, так і розв’язати атомну…
Автор: Олег Андерсон
Фото з Інтернету