Як часто ми дізнаємось щось нове здавалось би про усім відомих людей? Іван Франко завжди і у кожного був на слуху. Хіба не більшість зможе продекламувати частинку відомого: «Чого являєшся мені у сні?»
Зустріч, яка відбулась цими днями у Домі Франка розірвала усі шаблони. Виявляється, великий Каменяр не тільки глибоко досліджував українську літературу, а й мав переклади з арабської мови.
У контексті Днів східної культури в Домі Франка відбулась зустріч з імамом Львівського ісламського культурного центру Муратом Сулеймановим. Під час конференції були порушені питання не тільки ґрутновної перекладацької роботи Івана Франка, а й тема Ісламу, Львова – як міста трьох релігій та й питань релігії загалом.
Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада отримав ім’я відомого мусульманського діяча, який народився і виріс у Львові. Леопольд Вайс (ім’я при народженні) – видатний журналіст, ісламський письменник, мислитель і дипломат. Ім’я Мухаммад Асад було обране ним свідомо адже кожен справжній і щирий мусульманин поважає й любить пророка Мухаммада, а прізвище Асад із арабської мови перекладається як «лев».
Ввести в контекст порушеної теми випало завідувачу експозиційного відділу Віолеті Чернієнко, яка дала старт для майбутньої дискусії.
«В автобіографічному оповіданні «Гірчичне зерно» Франко писав, що з дитинства його вабив Схід. В передмові до збірки писав про те, що якщо поезія збагачує, розширює нашу індивідуальність, наповнює душу новими враженнями, які б вона не зазнала в звичайному житті або зазнала не з такою силою і ясністю, то при передачі чужомовної поезії, поезії давніх народів і різних віків – збагачує душу цілої нації, будує мости порозумінь між нами і тими предками. Власне Франко і був тією людиною, яка будувала мости…»
Соломія Вівчар – кандидат філологічних наук, завідувач книжкового фонду говорила про Івана Франка як науковця і його зацікавлення Ісламом, зокрема про переклади казок, розвідок і легенд з класичної арабської літератури, а також про науковий реферат «До питання про перекази про Магомета у слов’ян»:
«Іван Франко, збираючи легенди, намагався бути максимально об’єктивним адже це був його спосіб роботи, де має бути об’єктивність, наукова творчість і порівняльний аналіз усіх можливих джерел. Він зробив величезний внесок у розвиток знань про сходознавство і освіту для нашого народу. Він наближав Схід до нас і одним із перших почав велику і складну роботу з відкриття світу і культури Сходу. Те, що залишив
Франко буде і для майбутніх поколінь».
Богдан Тихолоз – літературознавець, франкознавець, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка теж висловив свою думку щодо діяльності Івана Франка не тільки для вітчизняної літератури, а й для поширення літератури Сходу в Україні, а також про питання сходознавства в нашій культурі:
«… Франко мав дуже багатоаспектні інтереси до східної культури: і науковий, і художній, зрештою, просто людський, який теж дуже важливий. Результатом цього інтересу є художні твори і праці, про які ми говорили. Але є ще один важливий аспект цієї проблеми. Коли ми говоримо про Схід (особливо на Заході), ми занадто узагальнюємо. Якщо ж звернути увагу на Франкові сходознавчі зацікавлення, то вони стосуються не тільки арабо-мусульманського регіону, не тільки тюркських народів, а й індійської культури, китайської, японської. Так само треба розуміти, що Франко не був самотній у цей час. Наприкінці ХІХ століття багато європейських науковців відкривали культуру Сходу і ламали стереотипи
про прогресивну культуру Заходу…»
Очільник Львівського ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада, імам Мурат Сулейманов вперше відвідав Дім Франка, подарувавши музею книгу Михайла Якубовича «Іслам в Україні» й український переклад Корану. На зустрічі, він розповідав про діяльність культурного центру, ділився враженнями про діяльність Івана Франка у контексті сходознавства, розвіював міфи про Іслам, які вперто сидять у голові українців й відповідав на питання слухачів:
«Основная деятельность нашего культурного центра это конечно же мечеть. Каждый мусульманин приходит в мечеть для молитвы, ощущает спокойствие и изучает священный Коран. Есть специальные имамы, которые помогают разобраться в Коране, если человек его неправильно понимает. Также у нас есть несколько кружков для мужчин, для женщин, для детей, где у них есть духовные уроки, которые смягчают наше сердце. В нашем центре также есть уроки арабского языка, изучать который могут все, кто пожелает. Помимо этого у нас есть круглый стол для улучшения межкультурного и межрелигиозного диалога. Одной из основных целей открытия нашего центра стало ломание стереотипов про Ислам. Очень часто мы можем заметить терроризм и многие думают, что мусульманин это человек с бородой, перемотанный, с автоматом в руке и кричащий «Алла́ху акба́р». С этим мы и пытаемся бороться, так как в исламе этого нет. Естественно, что мы не можем говорить и оправдывать таких. Люди бывают разные и мы, мусульмане, тоже боремся с другими мусульманами, которые неправильно понимают Ислам. Это является большой проблемой для нас, поэтому мы стараемся ломать стереотипы и рассеивать их, чтобы люди, которые приходят или будут приходить в наш центр, видели, что страшного ничего нет. Мы нуждаемся в том, чтобы люди понимали, что настоящий Ислам не такой, он – не опасный и бояться нечего».
Будемо сподіватись, що подібні міжкультурні зустрічі будуть повторюватись, міфи про «небезпечний» Іслам будуть розвіяні, а мрія усього Львівського ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада – побудова мечеті – скоро стане реальністю.
Гарна розмова, яка відкрила багато нового як про, мабуть, найвідомішого українця Івана Франка, так і про одну із найбагатших і найдавніших культур і релігій Іслам завершилась на прекрасній мажорній ноті й стала прекрасним початком дружби між ІКЦ і Франковим Домом.
Автор: Яна Русіна
Фото з Інтернету