На вході у клуб я м’яко кажучи був здивований. Людей у коридорах майже не було, персоналу стало значно менше, ведучих теж не було. Вже нікого не зустрічали з браслетами і настоянкою, деякі експозиції, навіть, вже розібрали.
І якщо перший день – це було просто, щось унікальне і заворожуюче, другий день біль-менш, а третій залишав бажати кращого. Тому я, як і більшість відвідувачів, просто сидів, слухав фільм на фоні, клацав в телефоні і очікував на вихід Zapaska.
Фільм скінчився, гурт почав розставляти свої інструменти, налаштовувати звук і одразу несподівано почав грати концерт. Ну і нехай, кому потрібні ті пафосні представлення гурту. Отож, так і розпочався їх концерт. На їх виступ, як і на більшість гуртів фестивалю я очікував з нетерпінням, як ви могли помітити, тому ті декілька годин очікування були варті того.
Не знаю чий був звукооператор під час їх концерту, чи то гурту, чи то фестивалю, але його треба гнати копняками. Музиканти ніяк не могли допроситись, щоб їм налаштували монітори на сцені. Пів виступу мікрофони видавали жахливий шум. В якийсь момент по обличчю солістки я подумав, що вони просто підуть зі сцени і концерт скінчиться ще по суті й не розпочавшись.
Через якийсь час все ж таки дивовижним чином у тих чаклунів звуку вийшло все налаштувати і друга частина концерту минула без технічних перешкод.
Але нікому у залі не було діла до тих проблем зі звуком, тому що всі просто кайфували від музики гурту. Всі без виключення, і я не перебільшую, не переставали стрибати, танцювати і співати пісні. Яна (солістка гурту) і компанія запалювали залу по повній. Учасники колективу завжди посміхались і підтанцьовували, чим не переставали тішити публіку, а шарм солістки просто зачаровував. Група відіграла свої найвідоміші пісні і також представили свою нову пісню «Рослини».
Так і закінчився фестиваль New Wave Exhibition. На позитивній ноті чи ні точно сказати не можу. Загалом, виступам гуртів я безмежно задоволений. Але після чудового першого дня, очікувалось, що фестиваль буде приголомшувати і дивувати кожен день фестивалю. А виявилось, що цікавим був тільки він, а інші дні відрізнялись тільки на сцені, а все інше залишалося таким, яким було.
Хотілося якихось нових виставок, нових цікавинок на фестивалі. Також була незручно розподілена програма. Виступи гуртів були у еклектичному порядку, то з показами фільмів, то з лекціями. Набагато зручніше було би розгалуження за напрямками – музика\кіно\лекції. Сподіваюсь наступного року фестиваль буде проводитись ще з більшим розмахом і більшою кількістю унікальних учасників. І фестиваль буде дивувати і заворожувати так, як це було першого дня. NWE – це безперечно унікальна подія у Львові, та і загалом у нашій країні, але організатор є багато ще над чим працювати. Тому бажаю організаторам терпіння, сил і натхнення провести ще кращий і масштабніший фестиваль.
Автор: Юрій Андріїв
Фото: автора