Анрі Картьє-Брессон. Carpe diem

«Я несподівано зрозумів, що завдяки фотографії можна зафіксувати нескінченність в одній миті…»

Анрі Картьє-Брессон

Момент «тут і зараз». Поняття, що є центральним не лише у філософії буддистів. «Тут і зараз» можна побачити, відчути, усвідомити у фотографіях Анрі Картьє-Брессона. Кожна світлина Брессона несе особливу цінність. Це не просто підбірка естетично-гарних чорно-білих вуличних фотографій. Фотограф є не лише свідком якихось подій, він проживає їх разом з героями власних фотографій, більше того, він – невід’ємна частинка фотографії. Напевно тому під час перегляду світлин Брессона виникає особливе відчуття присутності – на вулиці серед граючих дітлахів, у потязі спостерігаючи за закоханою парою,приймаючи участь у вуличній демонстрації борців за захист прав людини, проходячи повз кав’ярні ставши випадковим свідком поцілунку молодих і т.д. Сумніваюся, що фотографа помічали самі герої світлин, емоції яких важко зіграти свідомо перед об’єктивом.

Життя. У фотографіях Брессона вирує життя: справжнє, веселе, іноді сумне, іноді занадто голосливе. Фотограф сприймав (чи приймав?) лише реальність, він не переносив різного виду акторства на світлинах, адже «неможливо підробити справжнє». Жодних маніпуляцій, гри, обману. Брессон поважав правду і показував правду через фотокамеру: “Фотографія сама по собі мене не цікавить. Я просто хочу захопити шматочок реальності. Я не хочу нічого доводити, нічого підкреслювати. Речі і люди кажуть самі за себе.»

Сила кожної миті. Стає зрозуміло, чому в колекції фотографа так переважають світлини дітей. Дорослі люблять надягати маски і грати перед камерою, вони роблять це несвідомо, в якості захисної  реакції. А діти – це найкращий приклад того, як проживати кожну мить, повністю розчиняючись у ній, дивлячись навколо себе, чуючи звуки,  відчуваючи теперішній момент. Такі моменти у фотографіях вдалося піймати Брессону.

Шукач. Світлини Анрі Картьє-Брессона вчать розвивати у собі внутрішнього дослідника: знаходити особливе у буденному, бачити диво у звичайному, нове у банальній повсякденності.

Один з відомих кінорежисерів сказав, що фільми треба дивитися для того, щоб через них пізнавати життя. Певно, так можна сказати про кожен вид мистецтва, завдяки якому ми ростемо культурно, духовно. Проте, важко говорити, що через фотографії Брессона можна пізнавати життя, бо самі фотографії  є життям, маленьким всесвітом кожного героя і насамперед самого фотографа, який промовляє нам: «Лови життя!»

Автор: Ревіде Зиятдинова

Фото з Інтернету