ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Твір Е. Локгарт захоплює вже з перших сторінок – недаремно у 2014 році він посів почесне місце в десятці бестселерів TheNewYorkTimes для молоді. Розповідь про сонячне літо Синклерів, яка здавалася зовсім простою і доброю, перетворюється на заплутану та загадкову.
Авторка тримає інтригу до останнього. Навіть після прочитання не одразу зможете відкласти книжку на полицю. «Якщо вас запитають, чим закінчується ця книжка, не кажіть нізащо. Просто збрешіть», – радять нам із задньої палітурки. Саме це змушує розгорнути книжку і розпочати читання.
Кейденс живе з мамою, яку звати Пенні. У їхньої родини є традиція: щоліта збиратися разом на острові. Пенні, Керрі та Бесс – три доньки Тіппер та Гарріса Синклерів. Дівчата були «створені для принців, університетів Ліги плюща, статуеток зі слонової кістки та величних будинків». У кожної з них також є свої діти. Для того, щоб не заплутати читачів, авторка дає навіть родинне дерево перед початком твору.
Коли Кейденс було вісім, її тітка Керрі приїхала не лише із двома дітьми, а й зі своїм коханим (чоловік тітки покинув її, коли вона була вагітна) та його племінником Ґетом. Діти просили, щоб хлопчик завітав до них і наступного року. З того часу кожне літо він відвідував острів. Кейденс, Міррен, Джонні та Ґет – чотири ім’я на піску, чотири друзі, чотири Брехуни, як називала їх родина.
Це була їхня історія. Історія першого кохання, перших поцілунків, історія правди, наповненої брехнею, історія чотирьох підлітків, які обожнюють солодощі, книжки та люблять записувати сласні девізи на своїх долонях.
«Можна взяти тебе за руку? Усесвіт зараз видається таким величезним… Мені потрібно триматися за щось», – казав ҐетКейден. Він – той, хто дозволив дівчині відчути смак першого кохання, яке, як виявилося, перетворює звичайний вечір на «кращий за шоколад». Але в один момент все змінилося – нещасний випадок, який пережила Кейден, став точкою неповернення та справжньою загадкою для неї: «Колись я була сильною, але тепер слабка. Колись я була гарненькою, але тепер маю вигляд хворобливий».Змінилося ставлення дорослих, змінилися і її друзі.
Що сталося із дівчиною на острові? Чого важливого вона не пам’ятає? Відповіді можна знайти лише повернувшись туди, де родина зустрічалася щоліта. А коли у вас запитають, чим усе закінчилося, справді просто збрешіть.
Автор: Тетяна Байбак
Фото надане автором, частина з Інтернету