Мелодія у слові Тараса Прохаська

Тарас Прохасько має здатність писати мелодійні речення. Їхня структура вже сама по собі вражає, навіть випереджаючи самий зміст. «Спалене літо» – ностальгійна оповідь про колишні теплі дні напередодні осені. Твір описує радше сумне, аніж безтурботне літо. У цьому є своя родзинка. Адже, погодьтеся, не всі літа у нашому житті є втіленням тільки радості та яскравості. Часто літо дощове. Часто і із присмаком осені. Тарас Прохасько пише про те, як насправді і є. Літо буває різним. Однак у будь-якому випадку воно є незабутнім. Саме по літній порі ми характеризуємо той чи інший рік у календарі. Бо,як не крути, небуденність трапляється.

«Мені відповідали: звичайно, осінь незабаром, але хай мине літо: будеш мати осінь. А я знов – осінь можна мати і влітку».

«Хоч пали, хоч не пали – літо є тим, що не забувається. Тепер от палю. Бо вже осінь».(Тарас Прохасько «Спалене літо»)

Автор: Катерина Воронова

Фото з Інтернета