Наша мова – мова кольорова

Популяризація української мови розпочалася не так давно, незважаючи на те, що Україна вже 24 роки як народилась. Напевно настав той час, коли українцям слід почати думати своєю головою, а не спиратися на думки інших.
Адже Україна це кожен з нас! Саме в нашій свідомості щось перевернулось, що й дало поштовх до розвитку рідної мови. Причина розширення кордонів української мови не схована у клуні, вона стоїть перед нами. Це є російський агресор, як наслідок патріотизм, згрупування людей та єдина мета для кожного свідомого громадянина: єдина неподільна розвинута держава. А оскільки мова є своєрідним проявом ідентичності нації, то коли як не сьогодні показати всьому світу що ми є.
Для мене ця тема є особливо близькою, адже українська мова еволюціонувала і в моїй свідомості також. Ще рік тому мені було складно та незручно розмовляти з україномовною людиною, бо я сама зі Сходу і в моєму оточенні всі розмовляють російською. Чесно кажучи в підлітковому віці я вважала, що українська мова – це мовою села. І це зовсім не дивно. Варто лише пригадати колишній уряд, телебачення, радіо минулих років, все  це до недавнього часу було російськомовним.
Проте зараз я вільно спілкуюся українською мовою і пишаюся цим. Це була моя мета, яку я досягла. В цьому мені допомогли дві речі. По-перше, це те, що моя класна керівничка, яка викладала українську мову та літературу, була неймовірна жінка. Вона всіляко плекала у наших, школярських серцях любов до мови і пробуджувала патріотизм в наших юнацьких душах. По-друге, це те, що я потрапила в атмосферу української культури, мови, традицій за допомогою програми обміну.
Вже сьогодні я відкрила для себе новий світ всередині рідної країни. Для мене українська мова -мова кольорова! Раніше я ніколи не могла подумати, що у ній є стільки цікавих слів. Проте українська мова навіть зараз не стоїть на місці, а невпинно збагачується.
Ще одним відкриттям для мене став сучасний український сленг, неологізми, жаргонізми та інші “модні” словечка, які до цього часу я не чула. Вони заполонили всі меню львівських кав’ярень, сучасні радіо канали, книги молодих українських письменників та телевізійні шоу.
Сподіваюсь, що цей розвиток буде сталим і моя мандрівка стежками рідної мови ніколи не скінчиться.

 Автор: Вікторія Супрун