Суцільнометалева оболонка Стенлі Кубрика

Навіжений, ексцентричний, людина-загадка – саме цими словами можна описати генія кінематографу Стенлі Кубрика.  Хлопець, чий дідо народився в Україні, а саме в маленькому селі  Пробіжна, що на Тернопільщині, навіть не здогадувався, що в майбутньому він стане одним із найвпливовіших режисерів в історії кінематографу.

Сам Стенлі народився 26 липня 1928 року в Нью-Йорку, в районі Манхеттен, в родині з австро-єврейським корінням.

Невідомо як мала б скластися доля малого Стенлі, якби не його батько, який працював лікарем, а у вільний від роботи час грав у шахи та захоплювався мистецтвом фотографії. Саме його захоплення і стало поштовхом до вибору Стенлі майбутньої професії .

Як відомо,  геніїв завжди недооцінюють. Так само і Стенлі Кубрика, на той час ще малого школяра якого постійно гнобили, та робили усе, щоб його шкільне життя було схожим на пекло. Але й сам Стенлі не виявляв ніякого бажання вчитися, а домашнє завдання він списував у свого сусіда по парті. Одного разу йому це набридло, і він запитав у Стенлі : «Чому б тобі самому не зробити домашнє завдання?».Він відповів дуже просто : «Мені не цікаво».

Отож, коли йому минуло 17 років, хлопець вирішив зайнятися фотографією. Його знімки були настільки професійними, що їх надрукували в журналі «Look», який на той  час був одним із найпопулярніших журналів. Саме там він і працював впродовж до початку своєї режисерської кар’єри.

Кубрик зняв декілька боксерських поєдинків і, закохавшись у спорт, зрозумів, що знайшов ідею для свого першого фільму – «День бою». В цьому фільмі Стенлі разом зі своїм другом, який керував другою камерою, знімають період до і безпосередньо сам бій. Закінчивши зйомку, Стенлі  звільняється з «Look», продає плівку «День бою» за 100$ і знімає ще декілька короткометражних  фільмів. Це і є його початком в кінематографі.

В своєму другому фільмі «Поцілунок вбивці» Кубрик демонструє майстерну гру зі світлом. Завдяки цьому він привертає увагу продюсера Джеймса Харріса, який шукав кошти для нових фільмів Кубрика. Таким чином виникла фірма «Harris-Kubrick».

Недивлячись  на те, що стрічка не мала комерційного успіху, вона розрекламувала «Harris-Kubrick» в доволі таки швидкий термін. Запрацювала машина, вони знімали та випускали фільми, і згодом Кубрик розуміє що у нього є ім’я, і він може зняти історію яка йому дійсно довподоби. В свій час Кубрик прочитав роман «Лоліта» російського письменника Володимира Набокова. І тут Кубрик розуміє, що настав час зняти однойменну стрічку. Проблема була в тому, що на той час в США була різка цензура і саме тому для зйомок Стенлі Кубрик переїхав в Англію, де цензура була не настільки різкою . Він особисто запросив Набокова для написання сценарію, хоча сам багато чого змінив, тим самим показуючи, що він у всьому бере безпосередню участь – від сценарія і зйомок до самого  прем’єрного показу.

Особливим успіхом відзначилась стрічка «З широко заплющеними очима», яка вперша була показана 1 березня 1999 року в Нью-Йорку. На ній були присутні зірки світової величини, такі як Ніколь Кідман і Том Круз – виконавці головних ролей в стрічці. Реакція громадськості на фільм була позитивною, що неабияк втішило Кубрика, адже на його плечах була відповідальність за дуже великий бюджет стрічки.

За тиждень Стенлі Кубрика не стало. Він помер у віці семдисяти років від серцевого  нападу, залишивши  за собою неймовірну кількість творчої спадщини і поділивши історію кінематографу на дві частини – до Стенлі Кубрика і після нього.

Про його талант можна написати роман-епопею, але ніщо не розкаже про це краще, ніж його фільми.

Автор: Андрій Рубцов

Фото з Інтернету