«Гасне світло, тиша в залі

Люди ляльки виступають…»

Слова  гімну Мистецько-терапевтичний

центру «Непротоптана стежина»

Коли ми чуємо про підтримку «людей з особливими потребами» в голові виринає думка про медичну, матеріальну, навіть соціальну допомогу. Але хто б міг подумати про створення окремого, особливого (в усіх значеннях цього слова) театру?

15-річний ювілей відсвяткував цього року Мистецько-терапевтичний центр «Непротоптана стежина», який є організатором цілої серії мистецький акцій, один з напрямків якого – театральний. Цього року у Львові пройшов Х Ювілейний Міжнародний Фестиваль Особливих Театрів, до якого завітали театри  з Києва,  Червонограда, Луцька, Нового Роздолу, Херсону,  Сум і Любліна.

Хто відкриває ту саму «не протоптану стежину» для особливих акторів?

Мистецько-терапевтичний центр щорічно проводить цикл  мистецьких заходів за участю людей з особливими потребами, серед яких є поетичні зустрічі та літературні читання, фестиваль пісні музики та танцю, театральний фестиваль, художні виставки, виставки фотографій,  а також залучає волонтерів і педагогів, які активно допомагають в організації заходів. Засновники вірять, що  творчість допомагає неповносправним особам   розвинути свою особистість та свої здібності в образотворчому, театральному та інших мистецьких напрямках.

«Мені дуже подобається, що у підготовці все по справжньому, до людей з особливими потребами ставляться серйозно і в міру строго, щоб вони відчули себе дійсно важливими, і знали, що вони роблять щось чудове, хоч і часом себе недооцінюють»ів –  розказує волонтер фестивалю.

Лікує чи надихає?

Підготовка до вистав і безпосередньо сам виступ на сцені є величезним кроком для акторів  на шляху до розуміння себе, навколишніх і світу. Вони вчаться працювати у колективі, відчувати своє тіло і простір, нести своє слово глядачеві. Немалий лікувальний ефект такого театру є і на глядача, який стає щирим, відвертим співрозмовником ( бо зв’язок сцени і залу є неймовірним), другом для людини на сцені. Лише двостороння віддача і підтримка створює такий незвичайний світ особливого театру.

Від народної казки «Вовка і семеро козенят» до « Струн голоснії» Лесі Українки

Фестиваль особливо вразив розмаїттям своїх вистав, який цього року мав тему «У Старому Кіно». Дитячі колективи порадували глядачів інсценізацією народних казок,  в яких добро завжди перемагало зло; особливе захоплення викликав Театр Тіней з виставою «Легенди Львова»; дуже тендітно кохання оспіване Лесею Українкою показав Театр «Золота молодь». Актори вклали максимум зусиль і намагались з усіх сил розкрити своїх героїв.

Впродовж усього дня фестивалю в залі створилася неймовірна атмосфера добра, взаємоповаги і дружби, яку творили всі: організатори, волонтери, театральні трупи з їх керівниками і звичайно глядачі, більшість яких були діти, які співпереживали, раділи, сміялись і затамовували подих разом з самими акторами.

Мистецтвом завжди було, є і буде чарівною пігулкою від усіх хвороб, мистецтво в якому панує щирість і доброта, мистецтво де є місце для кожного.

Автор: Ревиде Зиятдинова

Фото: Mariusz Kuszpa