ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Коли ми уявляємо собі війну, то на душі стає моторошно. Яка вона? Напевно, це стара розтріпана із сивим волоссям жінка. У неї немає зіниць. Там порожньо. Це не порожнеча її душі, чи зневага до тих, кого вона забирає. Це порожнеча душ тих людей, які затіяли цю всесвітню братовбивчу тиранію, що веде до знищення собі подібних. Війна не має звичайного одягу. Її одяг сіро-прозорий і пухкий, як пилюка розпаленою сонцем землі. Пил землі на своїх вустах відчувають ті, кого ми бачитимемо лише у своїх снах, але не в реальності.
Як описати війну? Чи під силу це жінці? Адже здавна відважними воїнами були саме чоловіки. Жінка, як берегиня роду зазвичай не ставала на герц з ворогом, хоча бували й винятки. Як описати війну тому, хто її ніколи не бачив? Чи це можливо?
Художниці Елізабет Томсон ( в заміжжі Батлер) це вдалося.
(Елізабет Томсон у роботі)
Ця тендітна жінка ніколи не бувала в «гарячих точках» та й не прагнула оспівувати війну. Професійна художниця із родини англійських аристократів показала нищівне обличчя війни, її зворотній бік. Силою свого таланту Елізабет змогла проникнути у відсторонений і складний внутрішній світ простих солдатів, осягнути всю грань їхнього страждання. Нагороди, становище у суспільстві отримують полководці. Простий солдат отримує душевну травму, а то й фізичні каліцтва. Війна назавжди залишається у його душі незагойною раною. Бо простий солдат, це безмовне коліщатко війни, бачив те, чого по суті своїй людина бачити не повинна. Власне це і виражають полотна леді Батлер.
Вона писала батальні полотна. Там був бойовий запал, цей миттєвий ажіотаж війни, коли в людині прокидається голос первісних інстинктів, ще твариняча жага до самозахисту та до знищення ворога. Але там була показана внутрішня боротьба людини, яка не хоче сприймати військову дійсність навколо себе. Твори леді Елізабет Батлер це своєрідна ода пацифізму, потужний заклик не вбивати одне одного.
Ці полотна написані у ХІХ столітті, коли кількість жертв війни була незрівнянно меншою, аніж у наступних століттях. Ще не була тоді винайдена летальна і ядерна зброя, а злий геній людини ще не досягнув свого апогею. Але напевно весь масштаб війни, весь спектр моральних та фізичних руйнувань, які вона несе за собою вогненним вихором не піддається порівнянню. І це своїми батальними полотнами доводила видатна англійська художниця Елізабет Батлер
Автор: Оксана Бабенко
Фото з Інтернету