ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Народився австрійський композитор Арнольд Шенберґ 140 років тому. Він той, про кого зараз, як і в його час, відгукуються неоднозначно. Для когось його музика — незрозуміле страховисько, опудало, а для інших — вираження того, чим є людина.
Проте, немила і неприємна для вуха атональна немелодійність не має нас лякати. П’ять заперечень в одному реченні — цілком підходить для опису творчих пошуків композитора. Так диктувала митцеві епоха. А митець не міг не писати. Час кризи, що саме припадав на життя музиканта, мотивував і вимагав робити щось задля порятунку, бо все у світі за замовчуванням лише руйнується, така природи природи. Що ж створило все, що ми маємо? Воля до творіння — мистецтво, що зцілює.
Про музику експресіоніста-новатора, засновника нової віденської школи, Альнольда Шенберґа, розповідав на лекції з музики від Collegium Musicum, 7 листопада музикознавець і композитор Віталій Вишинський.
на фото лектор Віталій Вишинський
Порушивши низку питань, про передумови виникнення незвичної експериментальної музики у ХХ столітті, лектор висвітлив головні принципи розвитку нової музичної думки, провівши паралелі із різними напрямами.
Щоб розуміти музику Шенберґа, замало тільки відчувати, потрібно ще й думати, особливо в наш час, бо живемо ми в інших умовах і передумовах.
Про незрозумілих ґеніїв, як часом люблять пафосно називати деяких митців, прийнято казати, що вони випередили свій час. Шенберґ, за словами Віталія, народився свого часу і сам вважав, що його час повинен був мати “Шенберґа”, тож ним має стати він.
Жодна криза не може тривати надто довго, і з неї людство рано чи пізно виходить, зцілене знову усвідомленням своєї здатності творити, вилікуване своїм мистецтвом.
Лекція засіяла нових думок та роздумів і про мистецтво в цілому, і про далекий початок ХХ століття, і про сучасні клопоти.
Сподіваємося, навчені давнім досвідом, що і наша криза мине, давши нові стимули. В першій половині минулого століття Шенберґ був голосом своєї епохи, – що ж є музикою нашого часу? : …
Автор: Тарас Демко
Фото з Інтернету