ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
У їхньому минулому: обговорення «Монадології» Лейбніца, «Краха» Фіцджеральда, філософії Ніцше, Мішеля Фуко, Дельоза з найкращими викладачами,професорами філософії, які сприймають кожного учасника обговорення як співбесідника. З кожною зустріччю, кількість охочих потрапити на атмосферні філософські вечори у найзатишніших кав , ярнях Льовова все збільшується. Яка причина, мета і майбутнє першої Філософської кав , ярні у культурній столиці України?
«От і ми тепер як у «Бенкеті» Платона» тихо промовляє один з учасників іншому за лічені хвилини до початку відкриття нового сезону Філософської кав , ярні. Сидячи на нижньому поверсі маленької кав , ярні «Зелена сливка» і дивлячись на всіх присутніх, і тих,що щохвилинно доходять, і з трудом знаходить місце вже в переповненій залі, помічаєш викладачів, студентів, професорів кращих університетів України і не тільки, мимоволі уявляючи образ бенкетного столу Агафона з найвизначнішими філософами, поетами, володарями мудрості і слова, розумієш як важко і одночасно легко проводити паралель. З , являється і думка щодо сумніву власної присутності на такому дійстві, особливо коли один з організаторів із прихованим подивом питає: « А Ви на Філософську кав ,ярню?», але після відповіді все ж додає: «Чудово». Але перше враження є оманливим: викладачі, які прийшли, зовсім не збираються перевіряти чиїсь знання, і студенти , як виявляється, не всі є представниками філософських факультетів. Що за цікавий і одночасно унікальний для нашої спільноти проект почав розвиватись у Львові, який має на меті популяризацію філософії в Україні? Про це і не тільки, розказали мені після додаткової зустрічі організатори Сafé philosophique Володимир Євтушенко і Роман Оксенюк .
(на фото Роман Оксенюк, студент філософського факультету, 4 курс; організатор Філософської кав , ярні)
« В Кав*ярні ніхто не думає»
(Роман)
У визначеному місці, у визначений час збираються люди, які бажають поспілкуватись, обмінятись думками, відпочити, послухати виступ філософа і все це супроводжується затишною, невимушеною атмосферою у неформальній обстановці. Таку можливість львів , янам надали студенти-філософи, які стали ініціаторами організації Філософської кав , ярні 1 рік тому. Такий вид обговорення, який притаманний для заходу і розвинений у країнах Європи , ще тільки починає своє існування в Україні. Філософська кав , ярня, або філокав , ярня(café-philo) явище яке започаткував у Франції Марк Соте наприкінці минулого століття. Така філософія є поверненням до основних принципів міркування і призначена для широкого загалу, а не аристократів.
– Ви знаєте, що в минулому столітті науковці не підтримали Соте і не сприйняли таку форму обговорень, бо вважали це віроломством щодо “нормальної” філософії, яку вивчають в університетах.
– Якісь неправильні науковці
Цікаво, що філокав , ярня відкрита абсолютно для кожного. Тут можна знайти гарних співбесідників, або ж і опонентів щодо різних ідей, які мають достатньо поваги один до одного для того,щоб вислухати і висловитись самим. На таких обговорення фактично немає модератора. Часто вступне слово може сказати лектор, а закінчити бесіду будь-хто. В будь який момент чи етап розмови, учасник може покинути обговорення, без жодних зобов , язень чи ворожих поглядів присутніх. Це робить відвідування філокав , ярні зручним, бажаним і цікавим.
Часто люди припиняються будь-які спроби вивчення і бажання розуміння філософії, так і не почавши. Звичайно, не всі з нас матимуть честь носити звання філософів. Організатори і не вважають це метою учасників café-philo. Все таки, філософія, в першу чергу – це вміння дивуватись простим речам, а чи здатна на це кожна людина? Залежить від її бажання. А такі заходи надають змогу відкрити для себе інший світ, який наразі паралельно розвивається академічному викладанню цієї дисципліни.
(на фото зустріч з філософом Дем*яном Федорико Тема «Що таке людська гідність?»)
– Як Ви вважаєте такий формат обговорень можна застосовувати на університетських семінарах, з філософії,або інших дисциплін? Все таки ваші і університетські семінари дуже відрізняються.
– Взагалі їх не варто порівнювати, це абсолютно різні речі. (Роман)
Такий проект, на думку засновників Львівської філокав , ярні не пов , язаний з університетом, а є зовсім іншим простором, рівнем для розвитку філософської думки. На питання, чи мають вони на меті «змінити світ» або хоча б думку людей, які відвідують їх філософські бесіди, Роман ухиляється від відповіді, що вони не в змозі когось змінити, але пізніше все ж додає, що певний вплив вони безперечно мають. Звичайно, бо який ж тоді сенс існування café-philo?
Також, цієї осені паралельно почав своє існування інший проект, під назвою Філософські семінари. Темою семінарів обраний один з найвизначніших творів 20 століття, який кардинально змінив хід думок – «Буття і час» Мартіна Гайдеггера. З текстом, який є надзвичайно важким, учасники ознайомлюються заздалегідь, а на семінарах мають можливість задати питання лектору Андрію Йосиповичу Дахнію (історику філософії,кандидату філософських наук). Такі семінари все ж відрізняються від філокав , ярні (бо на семінарах є модератор, лектор, який направляє хід думок у правильне русло, може поправити , пояснити незрозумілі моменти), але думаю, мають однакову мету. Організатори сподіваються, що така форма обговорень, яка притаманна для західноєвропейського академічного середовища, незабаром стане невід’ємною складовою і нашої академічної культури.
Від відповіді на питання як університет реагує на таку діяльність і чи є підтримка або ж критика від викладачів, Роман з Володимиром частково ухилились, вирішивши розказати лише про один бік медалі. Як виявляється, дійсно, є викладачі , які зацікавлені і відвідують філокав , ярню, семінари, приймають активну участь у обговореннях. Здебільшого, найбільша підтримка надається від Українського КатолицькогоУніверситету, на території якого і проводяться більшість семінарів, а викладача філософії в УКУ Орисю Білу, філокав , ярня вважає своєю хресною. Але, на жаль, не всі сприймають таку неакадемічну форму проведення семінарів. Багато викладачів звикли до системи «лекція -підручник – відповідь студента», який не враховує прочитання студентами філософських текстів, обговорень і дискусій на семінарах, діалогу між студентами і викладачем.
Враховуючи, що наразі, філософія є обов , язковим предметом для студентів усіх спеціальностей всіх факультетів ВНЗ, такий низький рівень викладання філософії в університетах і мінімальна зацікавленість у предметі від студентів незрозуміла. Такі тенденції ставлять під сумнів потрібність і корисність дисципліни. Але ж користь насправді неосяжна, знання філософії підвищує культуру мислення і спілкування, вона сприяє інтелектуальному та творчому розвитку, посилює логічність та аргументованість мовлення…Всі якості, потрібні для справжнього професіонала будь-якої галузі. Але що можна очікувати від студентів інших спеціальностей, які мають всього один,або два семестри з філософії,якщо самі студенти-філософи часто за 5 років навчання не читають жодного з творів списку обов , язокової літератури?
 |
(на фото Володимир Євтушенко, випускник філософського факультету, організатор Філософської кав”ярні)
Більшість студентів-філософів потрапили на цей факультет, бо мабуть не поступили на інші. Я був в їх числі. Я взагалі збирався поступати на історичний і так вийшло, що поступив на філософський. Але ще на 1 курсі зацікавився тим, що вчив.. Зараз всі студенти вивчають філософію.. Наприклад, економісти..я не думаю, що більшість з них читає всі ці філософські тексти (ред. не підручники!), які їм задають, та сама ситуацію і у студентів-філософів..вони не читають творів.
(Володимир)
Сумно, але це правда. Студенти не бачать сенсу у вивченні цієї «додаткової, але «обов , язкової» дисципліни, а викладачі у викладанні не далеко відходять від теорії з підручників, що робить предмет незрозумілим,нецікавим і нудним. Це, нажаль, стосується не тільки філософії, а і багатьох інших дисциплін. Чи приходить розчарування від такої системи навчання?
– Я не розчарований в університеті. Я знав куди я йшов і чого слід було чекати. Проблема студентів, що вони завжди чекають якогось гуру, який прийде, вкладе в них щось, і вони стануть мудрими,розумними. Це насправді найлегший шлях.
(Роман)
Неочікувано, правда? Звикнувши чути таке собі «ниття» від студентів щодо системи освіти,викладання, ненадання можливості розвитку практики і т.д. (я і сама часто підтримувала такі розмови), було дуже цікаво почути такий хід думок. На думку хлопців, якщо є бажання, прагнення все ж навчитись, завжди знайдуться засоби і способи реалізації задуманого. Але чекати задля цього змін, реформ, хороших викладачів, цікавих предметів, означає завжди лишатись в стані очікування, а не розвитку і власного прогресу.
-Німецький філософ, Артур Шопенгауер в «Афоризмах життєвої мудрості» писав «Академії і кафедри філософії насправді лише вивіски, оманливий образ мудрості, яка сама там ніколи і не була, а знаходиться десь далеко звідти». Наскільки Ви погоджуєтесь з цим висловом,якщо провести паралель з нашими університетами?
– Хіба філософія взагалі прив , язана до якогось місця,події чи людини?
Отже, бесіда з організаторами філокав , ярні, вийшла за рамки обговорення тільки цього проекту, що мабуть говорить про широкий простір, який охоплюється таким заходом. Проект росте і розвивається, в планах організаторів є створення власного сайту, відеозапис всіх семінарів, зустрічей, який буде доступним для кожного онлайн. Всім охочим, маючим можливість і бажання, навіть тим,хто сумнівається, чи варто відвідати Філософську кав , ярню, кажу: «Варто.» Сafé-philo пробуджує закладену в людській природі зацікавленість, вміння думати, аналізувати, а правильна бесіда завжди виводить на стежку, де кожен може знайти для себе щось найважливіше. І тоді вже не зможе бути байдужим.
Група на фейсбуці https://www.facebook.com/lvivcafephilo
Група вконтакті https://vk.com/lvivcafephilo
Автор: Ревіде Зіятдінова
Фото надані співбесідниками автора.