Коли йде мова про таку письменницю і перекладачку,як Надійка Гербіш, кожен одразу ж згадує про теплі вечори з її ніжними збірками до кави і шоколаду. Її історії надихають читачів до нових подорожей,знайомств та, звісно,до чашки кави. Після прочитання творів Надійки Гербіш світ не здається таким жорстоким і байдужим. Це добре,коли книжки залишають приємні роздуми, які закликають до чогось кращого. До речі, збірки Гербіш надихнули читачів не лише до теплих усмішок і дрібних приємнощів для перехожих, а й до написання власних історій,які потім помістили у нові збірки від видання “Брайт Букс”.
Але зараз хочу звернути увагу на інший твір Гербіш- “Художниця”. Мало хто згадує повість про юну Неждану,котра так хотіла намалювати свій шедевр. Але дитинство без батька,виїзд матері на заробітки та кардинальні помилки в особистому житті заважали дівчинці знайти натхнення. Ця повість — це шлях до порозуміння з світом. Тут немає гострих сюжетів, але є такі звичні для нас проблеми, на які ми не звертаємо увагу, бо це трапилось не з нами.
У повісті “Художниця” міститься любов до кави і моря, яка так притаманна авторці. Проте чого я точно не очікувала це, те як Гербіш описала жорстоку реальність життя напівсироти.(якщо так можна сказати при живому батькові,який пішов в інше життя,без доньки). Мабуть, мета автора була в тому, щоб показати нам справжні цінності людини.
Отже, якщо ви хочете трішки кохання, тепла та реальності, прочитайте твір “Художниця” від ніжної письменниці Надійки Гербіш.
Автор: Віта Євстіфеєва
Фото з Інтернету