ТОП-3 книги про літо

Ще трішечки літа, яке зовсім не хоче зупинятися у часі. Улітку завжди виникає відчуття не загубити яскравих моментів, подорожей та нових пісень. Та, все ж, якщо на даний момент у вас немає можливості відірватися від буденності, із цим вам допоможе книга. Читати щось – це поринати у інший світ, мандрувати, переживати або сміятися разом із героями. Тому нехай ці «теплі» книги заберуть вас хоча б на кілька годин у інший вимір.

1. Джером К. Джером. «Троє в одному човні (як не рахувати собаки)»

Сам автор висловлюється про твір, як «безнадійна, невиліковна правдивість». У книзі справді скільки кумедних моментів, у яких мимоволі впізнаєш себе. Сторінки просочені незмірним позитивом, який заряджає хорошим настроєм на довго. Мотив історії – подорож, або, точніше, відпустка трьох друзів та їхнього собаки. Вони вирішують прокататися на човнику по ріці Темзі. Там їх чекає незліченна кількість пригод, оказій та перипетій, в ту ж мить читача застане щирий, голосний сміх. У книгу автор вплітає розповіді із побуту , пропахлі гумором та деколи сатирою.  Джером К. Джером розповідає наскільки  смішно про людську натуру, що стає приємно покепкувати із самого себе. Спочатку книга мала мати довідковий характер – історія величної Англії із елементами веселих пригод друзів. Однак, вийшло навпаки: кумедний сплав по Темзі та уривки про славні часи Старої Британії.

«Троє в одному човні…» – потужна таблетка хорошого настрою та широкої усмішки!

2. Рей Бредбері «Кульбабове вино». Цю книгу важко прочитати швидко. У ній немає динамічного сюжету, інтриг та адреналіну. У ній є дещо інше – увага до деталей. Деталей, напевне, самого літа. Його інгредієнтів: трохи сонця, ягід, свіжоскошеної трави, дитячих забав та смаку вина із кульбаби.

Літо завжди найбільше хочеться асоціювати із дитинством: часу безтурботного, світлого та незабутнього. Головний герой – дванадцятилітній Дуглас Сполдінг ковтає кожен день літа 1928 року із насолодою, деколи із пригодою, інколи із тривогою…  У книзі багато символів. Наприклад, нові кеди, у яких не біжиш, а літаєш із нечуваною швидкістю. Ти цілу зиму мрієш про ці кеди, про ту свободу…

Книга, що ламає стереотипи, дарує сімейне тепло та затишок маленького містечка Грінтаун.

3. Тарас Прохасько “Спалене літо”

Радше не книга, а перше оповідання письменника. Тарас Прохасько має здатність писати мелодійні речення. Їхня структура вже сама по собі вражає, навіть випереджаючи самий зміст. «Спалене літо» – ностальгійна оповідь про колишні теплі дні напередодні осені. Твір описуТвір описує радше сумне, аніж безтурботне літо. У цьому є своя родзинка. Адже, погодьтеся, не всі літа у нашому житті є втіленням тільки радості та яскравості. Часто літо дощове. Часто і із присмаком осені. Тарас Прохасько пише про те, як насправді і є. Літо буває різним. Однак у будь-якому випадку воно є незабутнім. Саме по літній порі ми характеризуємо той чи інший рік у календарі. Бо,як не крути, небуденність трапляється.

«Мені відповідали: звичайно, осінь незабаром, але хай мине літо: будеш мати осінь. А я знов – осінь можна мати і влітку».

«Хоч пали, хоч не пали – літо є тим, що не забувається.Тепер от палю. Бо вже осінь».( Тарас Прохасько «Спалене літо»)

   Автор: Катерина Воронова