ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
8 липня 2014 ,відбувся заїзд студентів ,одними із перших приїхали мукачівські студенти,які вже в автобусі горланили різні пісні та привезли з собою запальну атмосферу. Видача паспортів,футболок, хтось когось фотографує і ми прямуємо до наметного містечка влаштовуватися на 3 дні. На наступну Студреспубліку,хай би дали одного інструктора по розбиванню наметів, бо дехто половину дня просидів між розкиданим інвентарем.
Перший день,та перша його половина минули в нашому ознайомлені з територією,зустрчами з новими людьми,а в когось – на річці.Так- так,на річці,бо проблизу протікала гірська прохолодна річка,яка була такою влучною в цей спекотний день,та дозволила дівчаткам поніжитись на сонечку а хлопчикам поніжитись біля дівчат.
Згодом, всіх почали скликати до сцени,щоб офіційно відкрити Студреспубліку 2014,запальна музика,крики команд, виступи та щасливі обличчя зарядили всіх енергією і дали поштовх для неймовірних трьох днів. Біля сцени можна було скуштувати смачну піцу ,або пиво ,чи каву з чаєм та ще різні маленькі послуги які люб*язно надавав ПП Барига. Хтось далі продовжував охолоджуватись на річці, хтось починав записуватись на субфести,хтось закохувався,а хтось насолоджувався та релаксував. Організатори надали гарну можливість всім активним студентам знайти для себе якийсь цікавий конкурс,та принести тим самим своїй команді перемогу, зі сцени весь час лунали голоси організаторів із закликами до участі. Врешті-решт,перший день підходив до кінця і всі були в очікуванні смачної вечері та нічної туси.
9 липня день почався з дощу,хтось вийшов на руханку,хтось спав у наметах чи в номерах готелів .Годували студентів зранку крекерами і чаєм, повноцінний сніданок,нічого не скажеш 🙂 Поки дощило,всі мали змогу реабілітуватися від першої ночі та набратися сил для нового дня,який був насичений іншими субфестами, та не менш цікавими подіями.
Взагалі, нова територія на якій цьогоріч відбуввався фестиваль в рази гірша за стару, бо сама локація створена не для таких заходів, наметне містечко було в самому кінці і багато студентів не були задіяні ні в чому, так я розумію, що той хто хоче брати участь,той буде,але все ж таки за кращих умова розташування атмосфера була б краща. Також було відведене спеціальне місце для куріння ,так звана алея, і якщо тебе помічали із цигаркою не на ній то тобі добряче діставалось від охоронців ,так само було й з паспортами ,потрібно було їх носити та не забувати про те, для чого ти тут. Хоча більшість просто релаксували та насолоджувались природою.Вночі нас порадували конкурсом талантів і згодом була знову туса. У зв*язку з тим,що наметне містечко було в кінці локації,і взагалі без освітлення то цієї ночі трапився ексцес, одну команду обікрали ,перевернули все верх дном в наметах, почалася маленька війна між двома командами,так як дівчата знайшли докази . На щастя, деякі люди згодом відшукали свої речі у когось в номерах, за що потім говорили ,що даремно це все було і так зіпсували настрій, хоча вони не подумали про найголовніше , а якби речей не було в номерах,а вони залишились в наметах, то все рівно їх би вкрали, одна дівчинка достатньо велику суму грошей так і не знайшла.
10 липня,останній день. Всі відходять від подій минулої ночі. Багато в кого поганий настрій, погода надалі не радує,але ближче до обіда атмосфера покращилася і всі почали відриватися з останніх сил в останній день. Гучний резонанс викликав так званий «Гей парад»,який відбувся по обіду,з метою просто повеселитися та все вийшло навпаки, зараз всі говорять що він носив пропагандистський характер певного способу життя,але це зовсім не так. Тому ,перш ніж повірити цьому попитайте учасників. Упродовж цього дня дівчата могли пограти у футбол, у волейбол та взяти участь у конкурсі Пекельна кухня. Загалом конкурсів було достатньо за ці три дні,кожен міг знайти щось по душі, головне ентузіазм та амбіції, а погана погода цьому не завадить.
Не зважаючи на те,що були і погані моменти і непорозуміння ,та Стуреспубліка була драйовою, насиченою новими людьми та свіжим повітрям Костринських гір. три дня потому, я розумію,що все таки сумую за нею, і з нетерпінням чекаю наступного року,тому що це, і справді найкрутіший фестиваль для молоді.
Автор: Саша Ливень