Якщо вам не повторюють часто слів «я тебе люблю», це не означає, що вас не люблять. Або якщо людині не дуже подобаються обійми, то не обов‘язково вона ставиться до вас неприхильно. Думаєте, неправда? Гері Чепмен у своїй книзі «П’ять мов любові» переконає вас у зовсім протилежному.
Гері Чепмен – консультант з питань подружжя та сім’ї у США. Здобув ступінь магістра антропології в Університеті ВейкФорест , доктора філософії у баптистській теологічній семінарії та післядипломну освіту в Університеті Північної Кароліни та Університеті Дюка. Автор таких відомих книг як «Сім’я, яку ви завжди хотіли» (The Family You’ve Always Wanted), «Шлюб, якого ви завжди хотіли» (The Marriage You’ve Always Wanted), «Як любити свою дорослу дитину» (Howto Really Love Your Adult Child).
Кожна людина виражає свою любов по-своєму. І приймає також. У нашому випадку поняття «любов» – це не лише кохання чи інші романтичні почуття, а ще й те, що відчуваємо до друзів, близьких, рідних.
Виразити її можна через слова, проведення часу разом, подарунки, допомогу та дотики. Ось це і є тих п’ять мов.
«Браян виріс у неблагополучній сім’ї. Змалечку його оточували лише критика та докори зі сторони батька. Він ніколи не казав: «Я люблю тебе» або «Я пишаюся тобою». Матері ж доводилося багато працювати заради сім’ї»
1) Слова (мовою оригіналу це звучить як «wordsofaffirmation»).
Це не означало, що у Браяна погані батьки та не люблять його. Просто він ніколи цього не відчував. Дитині потрібні були слова підбадьорення.
Коли хлопець подорослішав, він зробив перший крок: сам почав говорити батькам такі речі і таки переконався у взаємності.
Не обов’язково нападати на когось із зізнаннями, однак варто просто щиро підбадьорити, похвалити або сказати інші теплі слова.
«У тісній кімнаті однієї вдови було крісло, яке займало доволі багато місця. «Чому ж Ви не викинете його?», – запитали її. «Це подарунок мого дорогого чоловіка після народження нашої дитини».
4) Подарунки (gifts)
Крісло мало велике значення для цієї жінки. Воно нагадувало про любов чоловіка. Часто люди зберігають якісь дрібнички лише тому, що вони нагадують про когось близького або як згадку про особливі моменти життя.
Значення має не ціна подарунка, а те, що через нього виражається.
«Автор часто проводив зустрічі з різними людьми. І один з гостей них не знав як краще віддячити за чудово проведений час, тому запропонував свою допомогу в домі. Для господині це був один з найкращих подарунків».
5) Допомога (actsofservice)
Знаєте приказку «не словом, а ділом»? Так. Вчинки підтверджують правдивість почуттів більше, аніж слова. Хоча кожному своє. Хтось таки потребує більше останнього для остаточного розуміння.
Професор Лео Баскалья пише: «У кожної людини є вроджена потреба у близькості, любові та контакті з іншими людьми. Без тісного контакту зі собі подібними новонароджений, наприклад, може відстати у розвитку»
6) Увага (qualitytime)
У цю категорію автор вносить розмови, вміння вислухати, спільно проводити час. Однак це лише окремі приклади. Люди самі краще знають способи приділити увагу, що підходить їх друзям та рідним.
На початку статті мова йшла про людей, які не дуже люблять обійми. Вони можуть називати їх навіть «телячою ніжністю». Знову ж повторю, що це зовсім не свідчить про ворожість, вони просто є тими, у кого ось ця мова любові.
7) Фізичний контакт (physicaltouch)
Найяскравіше він виражений у дітей, які, окрім уваги, потребують ще й того, щоб їх погладили по голівці, поплескали по плечу, дали їм «п’ять», обійняли та поцілували. Та цього потребують не лише вони, але й дорослі, а для деяких це буде найбільш зрозумілим знаком уваги та турботи.
Детальніше це все описано у книзі Гері Чепмена. Вона легка для прочитання і цікава. Сам автор каже: «Я не писав цю книгу для того, щоб вона, як науковий трактат, лежала на полицях коледжів та університетів, а для того, щоб люди робили щасливими один одного».
Автор: Оксана Гірчак