Фотографія – ніщо.Мене цікавить життя.

Анрі-Карт.є Брессон народився 22 серпня 1908 року в містечку Шантлу неподалік від Парижу. Мистецтвом він почав цікавитися ще в юному віці, відвідував заняття рисунку по вівторкам та четвергам і мріяв про те,щоб вони були кожен день. В той час,майже у кожної дитини була камера  Brownie-box, і Анрі вже тоді почав фотографувати ,час від часу,зазвичай свої літні канікули, щоб складувати фотографії напам.ять у альбом. В грудні 1913 року,він вперше зустрів свого дядю Луі,який ще глибше ввів його у світ мистецтва,зокрема почав займатися з ним живописом. Хоча,він помер у 1915 році, пройдені уроки справили на Анрі невиправне враження і він вирішив продовжувати вивчати мистецтво.

В 1930 році під час своєї подорожі до Африки, молодий художник познайомився з роботами Ежена Атже( Atge), які відкрили для нього досить унікальні можливості у фотомистецтві. Але, «останньою краплею» став знімок Мартіна Мункачі ,де троє чорношкірих голих хлопчиків біжать в озеро Танганьїка. Саме естетика та динамічність цієї фотографії ,спокусила купити свій перший «справжній»фотоапарат, який мав технічну особливість знімати тільки те,що не рухається. Але цьому фотоапарату не було накреслене довге життя, через рік від клімату Африки він покрився цвілюю,а емульсія фотокарток зацвіла. Згодом Анрі відкрив для себе новий фотоапарат Лейку, і почав блукати по вулицям у пошуках кадру вартого уваги.

Після початку війни,в 1939 році,Карт’є-Брессон вступив до французької армії в званні капрала армійського кінофотопідзрозділу.Коли нацисти захопили Францію,фотограф попав в полон , звідки з третьої спроби ,після тридцяти шести місяців ув.язнення,втікав,щоб повернутися в Париж та долучитися до руху Опору.

В 1947 році він став одним із засновників знаменитого міжнародного об’єднання фоторепортерів «Магнум». Створення цієї організації було відповіддю на некоректну політику багатьох західних агентств і журналів. Агенти «Магнума» пропонували редакціям готові ексклюзивні матеріали,у яких за умовою договорів,не можна було змінити хоча б одну кому чи відкадрувати хоча б одну світлину. Це агентство об.єднало в собі найбільш талановитих та енергійних фотожурналістів Європи, в числі яких був знаменитий воєнний фоторепортер Капа.

В якості фотографа Карт.є Брессон співпрацював з провідними західними виданнями: «Вог», «Лайф»  и «Харперс базар» . Перед його об.єктивом представили як і побутові сюжети,так найзначніші події 20 столття,як звичайні люди так і відомі персони. Ось деякі імена знаменитих моделей Брессона : Ірен і Фредерік Жоліо-Кюри, Альбер Камю,Поль Валері,Трумен Капоте, Жан Ренуар, Андре Бретон,Мерелин Монро,Коко Шанель,Жан Поль Сартр,Езра Паунд,Луі Аргон.

Мистецтво,яке вознесло його на Олімп,як завжди ставилось Карт.є-Брессоном нижче уроків живописом або рисунком. Сам художник виражав свою позицію такими зауваженнями: «Фотографія сама по собі мене не цікавить. Я просто хочу захопити шматочок реальності. Я не хочу нічого доводити,нічого підкреслювати. Речі та люди говорять самі за себе.Я не займаюся «кухнею». Работа в лабораторії або в студії у мене визиває нудоту. Ненавиджу маніпулювати – ні під час зйомки,ні після, в темній кімнаті. Хороше око завжди помітить такі маніпуляції.Єдиний,момент творчості – це одна двадцять п.ята секунди,коли клацає затвор, в камері миготить світло і рух зупиняється».

Про цю дивовижну реакцію,талант та його методах до цих пір ходять легенди. Наприклад,досить широко прославилася «невидимість фотографа» ,його моделі в більшості випадків і не підозрювали,що їх фотографують( для кращої маскування Карт.є – Брессон заклеював блискучі металічні частини свого фотоапарата чорною ізолентою). Він ще відомий тим,що старався знімати сюжет в момент досягнення ним піка емоційної напруги, «вирішаю чого моменту». «В фотографії візуальна гармонія може витікати тільки із розвинутих інстинктів» – Анрі Карт’є Брессон.

Автор: Олександра Ливень