КЛАСИКА + РОК = АРТ-РОК

Що це? Музика, від  якої душа приємно здригається. Ти чуєш знайому приємну мелодію…Яка у 18 столітті звучала у просторих старовинних салонах. А зараз вона – акорд електрогітари, наплив нової енергії, свіжий рок…

Це все  –  напрямок у музиці  АРТ-РОК.

АРТ-РОК – то своєрідний постмодернізм. Коли ми до «старого» вплітаємо цитати «нового». Тобто до класичних творів Моцарта і Шуберта сучасні рок-музиканти добавляють порцію своїх нот.

І тут відбувається диво – виходить інший, неповторний звук. Від далекої епохи  залишається тільки тінь – натомість з’являється могутній, авангардний… АРТ-РОК.

Тепер доволі часто наше вухо вловлює класичну музику у рок обробці.
Але то все не просто обробка… Це – мистецтво із власною історією та характером. Один вектор із біографії музики.

Арт-рок  використовує в якості основи елементи академічної музики, її стилізацію, види інструментів та аранжеровку.

У другій половині 60-х років у рок-музиці з’явився новий напрям art- rock. Його представники звернулися до класичної музики, традиції якої сприйняли і творчо змінили. Рок-музиканти поверталися  до музики І. С. Баха, Л. Бетховена, М.П. Мусоргського, Е. Гріга та інших композиторів.

18 століття – геніальний Бетховен пише на новому тоді ще інструменті фортепіано «Місячну сонату».

Із 27-річного віку він страждав глухотою, яка весь час прогресувала. Важка для музиканта недуга обмежувала його спілкування з людьми, утруднюва піаністичні виступи і, нарешті, змусила Бетховена зовсім від них відмовитися.

21 століття –    “Місячна соната”, перша частина якої присвячена Джульєті Гвиччарді , звучить в обробці рок-гітариста Зінчука. Ми чуємо давно відому мелодію, виконану на електричних інструментах.

Рок та електрогітара не забрали того смутку за коханою, глибини почуттів класичного композитора . Ті ж самі низькі і середні регістри, гармонія, повільний темп…
Той же самий настрій, який огортає людину сучасну так само, як колись середньовічну…

Звісно, у АРТ-РОці  більше динаміки, шаленості та непокірності, аніж у класичних творах. Та без основи – тих  мелодій-шедеврів Баха  та Моцарта – не було би й сили і мужності у році.

Під впливом класики в арт-році ускладнилися музичний та поетичний зміст творів, розширився інструментальний склад, підвищився професійний рівень виконавців.

Композиції музикантів, що працюють в напрямку арт -рок , відрізняються мелодійною , гармонійною і ритмічною різноманітністю , багатством аранжувань , продуманістю і завершеністю структури , насиченістю звучання.

На додаток до традиційних для рок-музики музичним інструментам в арт-році використовують інструменти класичного оркестру : духові – флейту і саксофон , струнні – віолончель і скрипку.  Музиканти зазвичай застосовують всілякі синтезатори і пристрої для перетворення звуку .

У арт-році віртуозна майстерність поєднується з яскравим , драматичним вокалом.

Подібно сюїтам в класиці,  композиції рок-музикантів на платівці об’єднані однією або кількома темами в цілісний твір .

АРТ-РОК має свої розгалуження. Це прогресивний рок, симфорок  -коли у мелодію включають оркестрові епізоди, класик-рок, техно-рок (якщо акцент робиться на технічну складність матеріалу), бароко-рок

(мелодичні стилізації під музику Ренесансу з використанням або

імітацією барокових інструментів).

АРТ-РОК  – це, можливо,  відголос почуттів наших предків…
200 років тому вони танцювали під цю мелодію полонез, сьогодні ми слухаємо її в наушниках, акорди міцного року вливаються у серце, ми чуємо, чуємо та відчуваємо те саме! Піднесення, одухотворення та свободу… Завдяки АРТ-РОКу строга класика перетворюється на модний рінгтон на дзвінку… Це Бетховен розповідає про біль душі… ти вловлюєш – і впізнаєш його у звуці електрогітари…

Автор: Катерина Воронова