ОСІНЬ – впевнена в собі пані із посмішкою Джоконди

Всі чомусь (ну, добре не всі, але БІЛЬШІСТЬ) асоціюють осінь із порою депресії. Головними чинниками, мабуть є  нав’язливий дощик та сентиментальний листопад. Погоджуюсь – нікуди не подітися від листопаду та мряки. Але  ДЕПРЕСІЯ ? Люди, давайте розберемося що таке осінь. 

Природа готується до «сну», але перед цим милує око багряними барвами, павутинками, теплом. Але не таким теплом, як весна –  не рішучим та «молодим». Тепло осені, це мов шлейф дорогих парфумів, причому із розряду шипрових  французьких ретро-ароматів. Про що це я? А ну, звісно! Тепло осені – міцне та терпке. Тепло осені обіймає  за плечі та змушує посміхнутися. При цьому в моїй уяві осінь постає зрілою, впевненою в собі жінкою із посмішкою Джоконди.

Породисте, оксамитове тепло неєдиний дар пані-осені. Інший – маємо у вигляді мульти-вітамінізованих овочів та фруктів. Наповнюєшся щастям коли смакуєш це все яскраве, соковите, корисне. Можна, навіть потрібно, на якийсь час забути про фігуру та сповна насититися цими корисними багатствами. Вітамінний запас, погодьтеся, є надійним щитом від нудьги та суму.

Хто має хоч найменшу схильність до живопису, не зможе спокійно восени  пройти повз барвисте дерево чи кущ. Багряне, жовтогаряче, золотаве, зеленкувато-помаранчеве, оксамитово-коричневе. Отримуємо заклик створити  щось власноруч. Де ж тут поняття «депресія»? Осіннє повітря, яким Ви дихаєте, спонукає до самовираження. Де ж тут поняття «сум»? Творімо, втілюймо себе в наших творіннях та радіймо життю. Схоже на гасло. А чому б і ні? Зробімо цей позитивний заклик девізом осені – 2020. Давайте, підемо далі і кожен вигадає свою власну, наповнену позитивом та добром, осінню афірмацію. Дозвольте запропонувати зразки: «Живи яскраво саме зараз!», «Будь щасливим сьогодні!», «Будьте щирими та терплячими один з одним!», «Кохайте сьогодні, як ніколи у житті!», «Закохуйтесь, щоб подарувати сяйво очам, саме цієї осені»… Далі естафету передаю Вам. 

 

Погоджуюсь, що в осінньому повітрі є домішок ностальгії. Можливо, це більшість помилково сприймає за осінню хандру. Щоб миттєво вивітрити це почуття запам’ятайте рецепт. У джезву додаємо 100-125 мл води (в залежності від того настільки міцну каву Ви полюбляєте) та 9 гр. кави + кардамон, ваніль, кориця, червоний перець, дрібка солі (за смаком та на власний вибір). Все це тричі доводимо до кипіння і різко переливаємо у філіжанку. Чудодійний рецепт від раптової осінньої ностальгії готовий. Можна додавати трішечки коняку чи рому, звісно якщо Вам вже виповнилося 18 )))

 

Можливо, мої любі, від тексту віє чимось дитячим.  Хоча в душі кожного дорослого хіба не живе дитина? Дитина, яка вірить у дива, у те, що десь у світі досі живуть чари. Чому одним із проявів магії не може бути ОСІНЬ?

Підготувала Наталія Кулик