ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Людина істота розумна, людина істота культурна і, щоб надалі такою залишатися, а не скотитися лиш до рівня тваринних інстинктів, доцільно б було культурне начало в собі систематично поповнювати та розвивати. Це власне, вступ та підведення до теми – на тлі рівня захворюваності та смертності від COVID-19, спершу може здатись не важливої, але від своєї наповнюваності/змістовності не менш актуальної – чи може он-лайн культура замінити реальну, саме ту що можна споглядати в реальному часі на власні очі, вживу?
В чому ж саме полягає проблематика/актуальність культурного життя під час дотримання карантинних вимог? На мою думку, щоб не «злетіти з котушок» від бурхливого словопаду правди і неправди про коронавірус, його наслідки та темпи поширення, варто на щось переключитися, знайти в собі сили спокійніше сприймати подану інформацію, так би мовити відволіктися. Книги, кінострічки, театралізовані вистави, музичні концерти усіх жанрів, всілякі види творчості неабиякі помічники у налаштуванні себе на позитив, релакс та емоційну рівновагу. Велика шана та повага тому, хто зробив можливим перегляд арт-подій, які відбуваються на відстані кілька тисяч кілометрів, на екрані на відстані витягнутої руки.
Під час життя в умовах посиленого карантину культура (у всіх її проявах) в режимі он-лайн вийшла на рівень єдино можливого та доступного способу відволіктися (ну звісно, ніхто не відміняв паперову книгу, але вже прочитання літературних новинок міг подарувати нам все той же Інтернет). Сидячи зручненько вдома на канапі та попиваючи каву плюс трішечки фантазії та з’єднання із Інтернетом і Ви вже в онлайн-театрі, картинній галереї, кінотеатрі, театрі, слухач крутого рок-концерту, гість благодійного аукціону, тобто Ви стаєте активним учасником культурних чи політичних подій.
Можна починати основну частину. Запитання: чи є онлайн-мистецтво таким же повноцінним, як і справжнє, реальне, до якого можна доторкнутися? Інше – чи після завершення пандемії коронавірусу (рано чи пізно це ж має статися? Правда?) до звички споживачів культури не увійде споглядання прекрасного через екран домашнього гаджету? Чи виникатиме бажання таки підвестися із канапи та активно взаємодіяти із реальним світом? Всі ці питання – бусинки одного намиста, але різної огранки, різного відтінку та структури.
Давайте розберемось детально. Для прикладу візьмемо гранд-представника арт мистецтва усіх часів та народів – театр. Споглядаючи живу театральну виставу відчуваєш феєрію дійства в душі від харизми та талановитості акторів та й самого театралізованого твору. Ще богемного лоску додає сама атмосфера приміщення театру: крісла обтягнуті затишним велюром чи оксамитом, ошатна ліпнина на стелі та стінах, вельмишановні тіточки-театралки, програмки, біноклі та ін.. Все це, як належне вимагає особливої поведінки та форми одягу, щоб мати змогу стати частинкою цього помпезного «таємного» дійства. А як я могла забути про емоційну складову? Емоція передчуття прекрасного, чогось невідомого та неочікуваного, потім відчуття переживання за героїв п’єси (я особисто ще завжди щиро турбуюсь, щоб не було забуто слова …), і всю цю феєрію почуттів завершує бурхлива емоція схвильованості від пережитого, яка поступово, мов хвиля омиває душу та дарує почуття задоволеності оточенням та днем, який подарував всі ці приємності.
А що ж натомість отримуємо ми від монітора комп’ютера? Чітку картинку відео зйомки театральної вистави, яку ми в будь-яку секунду можемо поставити на паузу. І все це величне дійство зупиниться і почне чекати на нас поки вийдемо на кухню взяти чергову порцію смаколиків. На мою думку це кощунство. Звісно під час карантину не має особливого вибору, як провести власне дозвілля, але краще вже перечекати всі ці карантини, заборони, «червоні зони» і піти на живу виставу.
Висновок – перш за все, давайте ж будемо здорові, толерантні один до одного попри всі випробування сьогодення. Культурний голод ж раджу задовольняти в залежності від потреби – бажаєте книгу чи то перегляд сентиментальної ретро-кінострічки – будь ласка. А от вже театральні вистави та музичні концерти, будьте терплячі дочекайтеся в реальному часі. Це звісно лише моя думка. Ви вільні чинити на свій розсуд та смак …
Підготувала Наталія Кулик