ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Істинний фанат кіно, 28–річний львів`янин Станіслав Тарасенко з тих людей, що вважає головним у житті робити те, що приносить задоволення. Почавши свою культурну діяльність майже два роки тому, він вже встиг записати 116 випусків радіопередачі «Кіновєди», а незабаром його можна буде почути на новоспеченній інтернет-радіостанціі «Бармаглот». Він також проводить кінофестивалі у кінопалаці «Коперніка» та очолює кіноклуб «Silentium». Ми поговорили зі Станіславом та спробували з`ясувати витоки цього інтересу до кінематографу, принцип відбору стрічок на фестивалі, а також дізналися про майбутні плани кіно-любителя.
З чого ви починали? Першими з`явилися кінопокази, радіопередача чи кіноклуб?
Почав з радіопередачі «Кіновєди». Там важка структура, це майже як кіно-школа тому що я беру цикли випусків про режисера. Якщо людина подивиться всі цикли випусків, то у неї буде повне розуміння про режисера. Далі вже якось все пішло.
Ваша радіопередача виходить у соц. мережах, на деяких подкастерських сайтах, а також публікується на вашому власному сайті. Ви не думали її якось популяризувати для ширших кіл?
Насправді відмовлялися від «Кіновєд» майже усі радіостанції. От в середині вересня в нас буде нова радіостанція «Бармаглот» ( ред: «бармаглот»- унікальна інтернет-радіостанція з якісною музикою та авторськими радіопередачами про культуру) і «Кіновєди» почнуть виходити ще там. Нам довелося створити свою власну радіостанцію щоб крутитися.
А чим ці радіостанції це обумовлювали?
Це ідеологічна боротьба. Тому що комерційні радіостанції однакової думки, що такі передачі як «Кіновєди» слухають одиниці і це підкаст. Зараз нема особливої різниці між підкастом і професійно записанної радіопередачі. Люди, що слухають «Кіновєди» вважають, що цей матеріал може звучати і на радіо. І от цю тонку грань між якісним підкастом і не якісною радіопередачею ми хочемо розмити на «Бармаглоті».
Ви також проводите кінофестивалі. Як часто вони проходять?
Тут щось роблю я, а в чомусь просто допомагаю. Наприклад фестиваль індійського кіно, фантастичного. Головним я вважаю те, що «Копернік» ожив і тепер це найцікавіший, з моєї точки зору кінотеатр у Львові.
Як у вас з`явилася така любов до кіно?
З дитинства просто любив дивитися кіно. Взагалі, базою хорошою кіноманства я вважаю любов до перегляду кіно. Дивлюся по фільму в день.
Виходить, що це ваша головна справа і Ви хочете присвятити цьому своє життя?
Однозначно, так, я би хотів. Та й не тільки це, в планах знімати кіно, та все руки не доходять, думаю у наступному році дійдуть. На «Бармаглоті» буде дуже багато цікавого. Там буде не тільки про кіно, а взагалі про культуру. Також планую писати книжки.
Ви коли-небудь думали отримати режисерську освіту?
Ні, я про це не думав. От всі люди, які цікавляться кіно діляться на два типи. Перший-теоретики, от я тероретик. Другі- практики. Практик- це людина, яка знімає, теоретик- котрий дивиться. Є ще третій тип- змішаний, це перший і другий типи. Та це вже рідкий скарб. В ідеалі, людина, яка знімає кіно, повинна мати і те і інше. От другому, мені треба буде вчитися , я про це думаю. Але так щоб вступати у школу, то у цьому нема необхідності, тому що я маю великий досвід переглядів. Я цінний у тому, що я розбираюся у кіно.
Зараз ви проводите «Кіноманський фестиваль», де представленні класичні фільми 1957-1963 рр. Якого принципу ви дотримуєтеся при відборі стрічок?
Все, що я відбираю- я пропускаю через власний фільтр. Якщо наприклад я бачу, що щось є нижче тої планочки якості яка є особисто у мене – то воно не підходить. Стосовно цього фестивалю, то просто з голови, чесно. Я знайшов чудовий фільм Бергмана ( ред: Інгман Бергман- шведський кінорежисер, один з головних творців авторського кіно 20-го сторіччя) і потім думав яку ж таку придумати систему щоб зв`язати фільми між собою. І придумав: якщо він 1957 року, то наступний буде 1959. В результаті вийшло дуже цікаво.
Розкажіть про свої плани на майбутнє?
В дуже далекоглядних планах знімати кіно… Плюс, я хочу щоб «Кіновєди» виходили в печаті. Це буде унікальне видавництво. Тобто наприклад ти тримаєш книжку у руках і там фільми Джима Джармуша і його історія, такого ніхто не робив. До чого приведе «Бармаглот» теж поки що невідомо, можливо він переросте у щось дуже велике. А там будемо дивитися…
Розмовляла Крістіна Віслянська
Фото надані співрозмовником