Сарказм стріт-арту

Естет чи хуліган?

До них приходить натхнення тільки уночі. Їхнє полотно – непримітні стіни висоток  чи сірі брами великих міст. За ними гоняться цілі бригади поліцейських – але зупинити рух вуличного мистецтва неможливо. Адже це не просто хвиля нового самовираження, це – прямий спосіб змалювати сучасний світ.  На ньому ж таки.

Стріт-арт – це не тільки хвилясті графіті підлітків та вульгарно розмальовані магазинні вітрини. Цей вид мистецтва стоїть у 21-му столітті на щаблі достатньої професійності та глибокого змісту. Малюнки стріт-арту можна сміливо назвати вибухівками, адже їхній підтекст – це не що інше, як боротьба проти  системи, корупції, фашизму.

Оскільки стріт-арт призначений для відкритого неба, тому у ньому є невимовна кількість свободи. Це стосується його жанрової безкінечності. Важко встановити конкретні види стріт-арту, ідентифікувати якимось чином. Зрештою, так само, як і його авторів. Інкогніто – вагомий атрибут стріт-артівців.  Постмодерністський проект – «смерть автора», який потребує від вуличного художника  зберігати анонімність(для мас-медіа) і невловимість(для поліцейських бригад). Ці митці часто користуються псевдонімами на кшталт Above, Invader, Swoon чи Twist.

Чіткий порядок, у якому криється безлад

Пряменькі, рівні хмарочоси, блискучі тротуари, пропорційні ліхтарі. Здається, у цьому великому місті зовсім немає місця для хаосу. Стріт-арт демонструє, що насправді сучасний світ далеко не гладкий та чистий.  Тому  первинним матеріалом творіння вуличних художників є інфраструктурні елементи, які є носіями колишніх політичних трагедій та етнічних конфліктів.

Найзнаменитіший об єкт, який зберіг критичний погляд стріт-арту на недавню історію – це Берлінська стіна. В часи холодної війни її активно розписували лозунгами та прокламаціями. Харизматичні лідери світового стріт-арту – Бєнксі, Above і Dolk покривають руїни Берлінської стіни іронічними, мотивуючими графіті. Великого розголосу набула фреска Above із назвою «Bridge the Divide» , на якій зображено веселого поліцейського у зеленій уніформі, до якого крізь стіну пробивається рука із букетом польових квітів.

  Загальна ідейна ціль стріт-арту – кинути бомбу на символічний порядок, стерти соціальний простір , що служить меркантильним інтересам, авангардна демократизація мистецтва. Це є суміш високого мистецтва із субкультурними тенденціями. Кордон між галереєю та вулицею активно стирається, виникає незвичний мистецький  простір, на який має право кожен.

 Оксюморон аристократичних кварталів.

У модних аристократичних кварталах Німеччини, на кшталт Пренцлаур-Берга, Фридрихсхайна или Кройцберга, моторошні монстри із овальними випуклими очима самовпевнено поглядають на перехожих, мовляв: «Ми слідкуємо за вами!». Навіть у шикарному районі великого міста не здобути цілковитого спокою та рівноваги. У сутінках тебе можуть зустріти очі чи то пришельців з іншої планети, чи то гібридів-довгоніжок. Так, звісно, світ не ідеальний! І шукати досконалості у просторах «big city» навіть не намагайтесь!

Краса в міських недоліках

Стріт-арт насправді немає ніякої ненависті до сучасного міста та його мешканців. Навпаки, своїми саркастичними роботами хоче показати людям, що, ось, щось тут не так, треба би було поправити.

Наглядним прикладом такої мотивації є роботи вуличного художника OakOak. Він живе у французькому місті  Сент-Етьєні, дуже любить свій населений пункт, і навіть незначні його недоліки перетворює у маленькі шедеври.

Так, у OakOak є серія робіт, при підготовці якої художник звертав свою пильну увагу на всілякі тріщини, поломки, руйнування і облуплені фасади, яких повно на вулицях будь-якого міста.  Усі ці елементи художник використовував за основу своїх робіт. Варто лише увімкнути фантазію, і облуплена на стіні фарба перетворюється на дим, що парує із великої фабрики, тріщина у парапеті може стати дорогою для каравану, а зламана решітка – рятунок для колишнього в*язня, вигаданого художником.

Автор: Катерина Воронова

Фото із сайту http://depoint.org/modernart/49608та та Інтернету