Важливе
Чому ми довіряємо блогерам більше, ніж журналістам?

Чому ми довіряємо блогерам більше, ніж журналістам?

Сучасний світ настільки інформатизований,  що у ньому людина не здатня щодня  осмислювати  і «переварювати» всю  ту інформацію, що до неї поступає. В цьому світі у людини зростає потреба не у простій поінформованості,  а у розтлумаченні. Коли з усіх сторін приходять десятки повідомлень про чергову «подію» у світі, користувачам життєво необхідно стає поділитись, обговорити і найголовніше – зрозуміти. Такий набір неймовірних можливостей нам і надають соцмережі.  З популяризацією цього нового виду комунікації, виник і новий вид подачі інформації – блогінг.  Блогосфера не лише доповнює місію журналістики,  а й, здається, має всі шанси перейняти цю місію на себе (успішно чи ні).

Саме блогери у сучасному світі грають роль тих, хто розтлумачує.  Думка тих блогерів,  які транслюють певну життєву позицію, – дедалі важливіша для  користувачів. Вони вже не просто «клікають» і купують прорекламований блогером продукт, а й перевертають з  ніг на голову свої цінності, змінюють поступово свій світогляд.  Довіра до традиційних ЗМІ падає,  а сучасному користувачу, після перегляду чергового телевізійного сюжету хочеться перевірити інформацію і дізнатись думку авторитетної особи. Звісно, створення контенту в соцмережі накладає куди менше обмежень, ніж створення журналістського матеріалу. За цим користувач і йде на сторінку до улюбленого блогера: за можливість бачити перед собою реальну людину, а не робота , що просто інформує про подію. Блогер подає своїй аудиторії вже готову реакцію, роз’яснення через призму своїх життєвих поглядів. Складається враження, що всі втомились від тієї самої безпристрасної журналістики і очікують суб’єктивізму.

Також одна з причин такої  високої довіри до контенту в соцмережах,  а отже, до інфлюенсерів, описані у статті «The People Formerly Known as the Audience»: люди більше не є мовчазною аудиторією, вони стають повноцінними учасниками створення медіа-продуктів. Одностороння вертикальна схема передачі інформації більше не працює, вона перетворилась на горизонтальну. Люди хочуть, щоб їх почули ті, хто створює контент,. Вони бажають впливати на зміст цього контенту. Саме ця влада над інформацією,  яка нарешті перейшла від одноосібного володарювання до рук мільйонів, і змушує нас гортати десятки сторінок, реагувати у вигляді лайків і репостів, ділитись своєю думкою у коментарях і чекати на реакцію улюбленого блогера.

Соцмережі дають поштовх до якісних змін в державі. Блогери  на величезну аудиторію закликають підписувати важливі петиції; запускають соціально важливі флешмоби; займають просвітницькою роботою на актуальні теми (домашнє насилля, свавілля в силовах структурах і т.д.); до них по коментарі звертаються ЗМІ. Звісно, без команди людей,  які готові в реальному часі виходити з  дому та соцмереж та здійснювати реальні переговори, просувати законопроекти, організовувати акції, виступати на засіданнях та конференціях,  всі ці «віртуальні» лайки та поширення нічого не варті. Проте ми на власні очі спостерігаємо, як суто блогерські історії  при масовій підтримці авторитетних ЗМІ та небайдужих людей, виходять на зовсім новий рівень.

Чому ж у більшості випадків все-таки необхідне просування інформації через   ЗМІ, хоча частіше сам блогер може краще, більш доступно і в більшому об’ємі поступово доносити інформацію про ту чи іншу проблему? Все просто: в демократичних  країнах представники влади сприймають ініціативи серйозно і реагують на них  тоді, коли на них починають тиснути представники ЗМІ. Блогер може бути популярним, проте  велика частина населення не знає його або не має сторінки в соцмережі чи Інтернету взагалі. Все ще не варто сподіватись  на повноцінний успіх своєї ініціативи, якщо ви розповсюджуєте інформацію лише через соцмережі.

Через це досить радикальною  і безкомпромісною  видається думка про те, що соцмережі і блогінг зможуть повністю замінити традиційну журналістику. Проте вже зараз очевидно, що велика частина журналістики неминуче перейде у соцмережі і сферу блогінгу.  Це дозволяє швидко і ефективно донести до аудиторії свою позицію та отримати зворотній зв’язок. Саме формат живої подачі інформації і надалі буде набирати популярність серед  молодої аудиторії, а надалі – і у старшої.

Звісно,  традиційні «новинні стрічки» і публікації у жанрі коротких інформативних заміток все ще залишаються найпопулярнішими серед користувачів. Зі зростаючою інформатизацією суспільства,  людина просто не матиме часу (і вже не має) на те, щоб заглиблювати у кожну тему в світі. Але це стосується лише бажання людини просто бути «в курсі» актуальних подій у світі. Бажання ж отримати достовірну інформацію з довіреного джерела та вступити з ним у діалог буде продовжувати реалізовуватись через соцмережі.

Є лише одне «але». Попри всі трансформації від журналістів все ще вимагають дотримуватись журналістської етики. На блогерів це  не розповсюджується, вони самі визначають межі допустимого. При всіх перспективах і перевагах, саме відсутність меж  і може стати  головною проблемою блогерів, чию думку можуть вважати за істину  сотні тисяч користувачів.

Підготувала Ірина Продан