ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
Що може подарувати світу симбіоз пристрасті та любові, жага наживи та покірність, зрештою, неабияка цілеспрямованість жінки та психологічні розлади чоловіка? Результатом став створений успішний образ – Сальвадор Далі – талановитий, епатажний, найбагатший художник-сюрреаліст ХХ століття!
Дивний худорлявий юнак,ще без своєї візитівки – тонких чорних закручених догори вусів, кінчики яких іноді доходять до очей, бавиться у художника, безумовно талановитий, прагне уваги, але не має чіткого алгоритму дій для досягнення бажаного. Прибувши у 1926 році з батьківського гнізда (Фігерас, північ Іспанії) до Парижу молодий Сальвадор продовжує відточувати, вже на той час, неабияку художню майстерність та із запалом кидається у вир течії сюрреалізму, яка несе в собі тонку грань між сном та реальністю. Це було втіленням внутрішнього світу юного Далі. Через кілька років життя дарує Сальвадору супутницю майже усього його життя – розумного стратега Галу (Олена Дьяконова, російська емігрантка). Вона вже точно знає що робити для реалізації цілей, до того ж має славу музи, яка надихає кожного свого коханця-художника на створення шедевру. За жартом долі чоловік Гали був талановитим поетом (Поль Елюар). Молодий Сальвадор потрапивши у поле зору Гали вже не міг жити без неї, проте він і не прагнув цього. Старша на 11 років жінка стає його коханкою та коханою.
Насамперед Гала зайнялась професіоналізмом Далі – змусила писати олійними фарбами на полотні, як майстри «старої школи». З тематикою картин у Сальвадора ніколи не було проблем. Він віртуозно зображував власні страхи, примарні сни, фобії, ілюзії, видіння підсвідомості. Для цього існував цілий ритуал. Далі сідав на стілець з важким ключем у руці і намагався задрімати. Лиш тільки із сонної руки випадку ключ, художник схоплювався і кидався малювати. Так йому здавалося він зможе чіткіше запам’ятати своє видіння. До речі, журналістів, що займались творчістю митця, завжди дивувало як можна без алкоголю та будь-яких інших психотропних речовин мати таку феєричну уяву.
Так от, Гала отримала бездонну діжку ідей, всіляких чудернацьких вигадок та вчинків. Все це лиш потребувало вмілих рук досвідченого лялькаря. Створивши імідж дивакуватого молодого художника, необхідно було знайти коло шанувальників, поціновувачів такого особливого мистецтва. Гала з ранку до вечора бігала Парижем з картинами Далі під пахвою, щоб продати їх.
Все ж справи у Парижі йдуть не досить вдало, тому пара вирішує спробувати себе у зовсім іншому оточенні – готовій до всього нового та неординарного Америці. У ХХ столітті картини пензля Рафаеля чи Да Вінчі вже не дивували глядачів. Їм потрібно було щось таке що виходило за рамки, «не вкладалось» у голові. Таким живим втіленням чогось екстраординарного стає Далі, І не лише малюнками, а й своєю поведінкою, стилем одягу та стилем життя. Розмовляв одночасно кількома мовами, прогулювався з карликовим тигром чи мурав’їдом, влаштовував бали-маскаради, яких Нью-Йорк ще не бачив, екстравагантні інсталяції, виставки, миттю створював шедевральну картину чи скульптуру, проте без сторонньої допомоги не міг зателефонувати чи відрізнити номінали банкнот. Ось таким був Далі. Він сам був сюрреалістичним, зробивши цю арт-течію ультрамодною на той час.
40-60 роки ХХ століття – зірковий час творчого союзу Гали та Сальвадора. Без їхньої присутності у Нью-Йорку не відбувався жоден важливий захід, коли вони заходили в приміщення їх зустрічав шепіт та захопливі погляди оточуючих. З усіх боків вони отримують вигідні пропозиції, в тому числі про участь у кінематографі та створення мультфільму з Волтом Діснеєм, оформлення декорацій для показів від кутюр’є, зокрема Коко Шанель та вітрин модних магазинів.Твори мистецтва пензля Далі виставляються у найбільших містах Європи та Америки, створюються благодійні однойменні фонди. Будинок зіркової пари переповнений цікавими багатими гостями та знаменитостями, які розкуповують картини, начерки та будь що створене рукою майстра за шалені гроші. Ціна картин перевищує півмільйона доларів.
Та час не стоїть на місці, плине рік за роком, у художника знову починають загострюватися проблеми з психічним здоров’ям. Він тривалий час лікує шизофренію, згодом страждає на хворобу Паркінсона, не цікавить Галу, як чоловік, проте як на джерело доходу вона ще має деякі плани. З кожним роком вона матиме все молодшого і молодшого коханця… Проте Далі це не дивує, навпаки він знаходить собі молоду британську модель Аманду Лір, виключно для платонічних стосунків, головне щоб її кандидатуру погодила Гала. Сальвадор купує дружині замок у Пуболі (Іспанія), куди його самого запрошують досить рідко.
Що може бути гіршим для художника, як не володіти власною рукою, яка тримає пензля? Хвороба забрала найдорожче. Він реалізує себе у літографії, де один оригінальний екземпляр можна передрукували безліч разів, потім взагалі він лиш ставить власний автограф на чистих аркушах. Якимось чином ці аркуші потрапили до шахраїв, з’являється маса підроблених літографій, що значною мірою псує імідж Далі. Гала лютує, та Сальвадор вже не той молодий коханець ладний на все заради неї. Ні, не так, він все ще ладен на все та хвороба повільно знищує його розум та тіло.
1982 року від зупинки серця помирає кохання всього життя Сальвадора – Гала. Жінка-титан, яка зробила культову постать з боязкого обліпленого фобіями юнака. Ця смерть остаточно вибила землю з під ніг митця, він переїздить до замку покійної дружини. На прикрість у замку стається пожежа, на той час прикутий до ліжка Далі отримує численні опіки. Останні роки життя доживає у будинку-музеї (Фігерас Іспанія), який сам і заснував у 1974 році та назвав’’Замок вітрів”. 23 січня 1989 року серце генія-сюрреаліста зупинилось.
На останок хочу сказати, що мистецтво Сальвадора Далі особливе, на мою думку, ще не до кінця зрозуміле людству, несе у собі якийсь важливий посил, частково важкий за своєю сутністю, але напрочуд важливий, який наче ось-ось збагнеш, але ні він вислизає, залишивши по собі гіркий присмак та відчуття смутку на серці.
Автор: Наталія Кулик
Фото з Інтернету