Важливе
Януш Леон Вишневський знає чого хоче жінка;-)

Януш Леон Вишневський знає чого хоче жінка;-)

Чоловіки і жінки… Ми дуже різні, але такі потрібні одне одному. Насамперед, щоб мати половинку, яка доповнює тебе самого, розуміє з пів слова. Ну і, звичайно, продовження роду – найцінніший дар кохання!

Чим розвиненіше суспільство, тим більше цінуються високі духовні та моральні цінності. Такі як любов, дружба, сім’я… Водночас нам сучасним, незалежним, емансипованим так складно прислухатись до іншої людини, визнати інтереси іншого прерогативнішими над своїми, власними.

Кілька років тому мені пощастило відкрити для себе польського письменника Януша Вишневського. Його твори  змусили мене провести переоцінку цінностей, все у голові та серці розкласти по полицям…

Я вражена, як чоловік так тонко може розуміти нас, жінок. З усіма нашими перепадами настрою, примхами, почуттями та гонитвою за модними тенденціями.Він розумний, прямолінійний, всебічно ерудований.  Так писати може особливий чоловік, ну і, безумовно, той хто пережив справжнє кохання;)

Твори Вишневського вражають своєю проникливістю, поєднанням почуттів, знань різних галузей науки та сучасного життя. В основі кожного роману чи оповідання лежить бажання осягнути такі,риторичні за своєю природою, питання: чого хоче жінка?Чому у стосунках,сповнених коханням, є місце зраді та заздрощам?Чому якась вища сила іноді так нахабно розлучає закоханих?

Після прочитання будь-якого твору необхідно кілька днів, щоб «відійти» від отриманого шквалу інформації. Перебуваєш думками у прочитаному і вже читати щось інше зовсім неможливо. Пізнання охоплює ейфорія та подив: як те що лежало на поверхні, ключі до відносин між чоловіком та жінкою досі залишались непоміченими?

Які твори Вишневського я можу порадити? ВСІ!!!! Та найзнаковішими, якщо можна так сказати, для мене є культовий роман «Самотність в мережі», коротеньке оповідання«Коханка», романи «Мартіна», «Повторення долі», «Бікіні». Звичайно, вам може припасти до душі значно інші його твори, але це вже на розсуд кожного.

Рецензувати твори Вишневського окремо не бачу сенсу – просто треба брати і читати, читати, читати… насолоджуватись та просякати любовною ейфорією та польським боготворінням Різдва зокрема, та всіх традицій в цілому. Це так зворушує та дарує душі передчуття маленького чуда.

Все, щойно, прочитане Вами має дещо романтично-ліричний характер, але про цього автора писати по іншому я не можу.

На разі в мене виникла думка, я сиджу тут щось пишу, роздумуючи, а Януш Вишневський, можливо у цю хвилину дописує свій черговий шедевр- роман про вічне, без чого не може існувати будь-що живе на землі… про ЛЮБОВ…

Автор: Наталія Кулик

Фото з Інтернету