ARTarea – інтернет-журнал журналу «ARTarea»
“Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!”
(Василь Симоненко)
Аромат книжок, гурток юних поетів, гітара та, звісно, вірші, багато віршів. У приміщенні абонементу Центральної міської бібліотеки Івано-Франківська молоді митці вшанували 80-літній ювілей із дня народження великого поета України – Василя Симоненка. У свої 28 років він встиг написати безліч геніальних поезій, які актуальні і донині. Сталінська система хоча й зламала його фізично, однак думки Симоненка будуть жити вічно. З його віршів і досі набираються натхнення, він показав приклад щирої любові до рідної землі, любові чистої, без пафосу і фальші.
На «Бібліотечнику» “У Симоненків ступаючи слід” учасники зачитували поезію Василя Симоненка та свою власну. Приємно вражає, що маленьке місто Івано-Франківськ увібрало у себе скільки талантів: у бібліотеці зібралося аж 18 поетів! До того ж, присутніх на літвечорі було близько п’ятдесяти. Організатор та ведучий заходу Богдан Кирста каже, що приємно здивований такою великою кількістю людей: «Я часто організовую літератуники, але саме сьогодні рекордна кількість присутніх».
Молоді поети пишуть вправно, кожен вже зі своїм власним стилем. Звучала і громадянська, і філософська, і інтимна лірика:
У мене на губах залишився ще досі смак шоколаду
від твоїх слів…
А знаєш який я обожнюю?Не білий,молочний,а чорний…терпкий.
Він якийсь якомога справжній,без лишнього солоду.
А ти знаєш,мені ще досі в пам’яті залишилися слова,
що так запали в душу і зараз безпощадно ранять її..
І хочеться написати безліч віршів,і навіть прози,
щоб якось звільнитися й позбавитись лишніх прикрас,
бо я тобі вірила..
Наївно,як вірить дитина в дива
Та знаєш,ліпше спогади зібрати в маленьку шухлядку
й сховати на шафі,
і ніколи,чуєш,ніколи не звертати на неї уваги.
Купити плитку шоколаду,заварити чаю… без цукру…
Бо я ще досі вірю в щирі людські стосунки.
І в любов…справжню…щиру..
Без ГМО
(Аліна Харченко, одна із учасниць літературного вечора)
Розбавляла поезію музика. Талановиті барди виконували свої авторські пісні, а також кавери. Як і поети, кожен музикант виконував твір із своєю «фішкою». Хтось грав спокійно, гармонійно, інший – гучно та «драйвово».
Розвагою на вечорі була також гра «Імпровізація». Ведучий Богдан навмання обрав чотири слова із збірки віршів Василя Андрійовича, на основі них учасники мали створити «на ходу» новий вірш. Слова були небуденні: туман, мариновані, будеш, прийдеш. Молоді митці впоралися із завданням:
Приходити будеш щоночі,
як чорний осяде туман.
І, може, зостатись захочеш,
щоб згасла навіки зима.
І в снах мариновані мрії
полинуть у серце твоє.
Знов зорі хтось в душі засіє.
А я посміхнуся: Ти є.
(Олександр Букатюк, переможець конкурсу «Імпровізація»)
Затишний недільний вечір приніс багато теплих емоцій, усмішок друзів, наштовхнув на роздуми та додав натхнення, а, головне, усі згадали про великого поета-шістдесятника, який протягом свого короткого життя прагнув свободи для рідного слова. Почасти завдяки йому можемо зараз збиратися тихими вечорами і сміливо читати поезію про Батьківщину, українську мову, державу. Тому чекаємо наступних «Бібліотечників», щоб розкривати щораз нові таланти!
P.S. Поети «Бібліотечника»: Аліна Харченко, Олександр Букатюк, Христина Сирх, Богдан Новак, Мілена Вітровська, Христина Сирова, Вікторія Гордієнко, Богдан Зеленюк, Назар Розлуцький, Тарас Цой, Надя Стефанишин, Ярослав Турів, Катерина-Дарія, Тарас Семанишин, Ольга Гурмак, Аліна Цюп’як, Влад Волошин,Богдан Кирста.
Барди: Володимир Андреїв,Тарас Квітик, Міша Яцків та Василь Вацеба.
Автор: Катерина Воронова
Фото: Тарас Волошин